Ухвала суду № 90916530, 12.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7466/20

УХВАЛА

12 серпня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІОНІС ПЛЮС” (вул. Маршала Говорова, 5А, кв. 84, м. Одеса, 65063)

до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Гайдара, 21-а, м. Одеса, 65078)

про визнання протиправними та скасування рішення, та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІОНІС ПЛЮС” до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000083/2 від 22.07.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5000/2020/00358 від 22.07.2020 року.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень Закону України “Про судовий збір” вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що заявлена вимога позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є немайновою.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року, з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102,00 гривні.

Отже, судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5000/2020/00358 від 22.07.2020 року складає 2102 грн.

Позивачем разом з матеріалами позовної заяви надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.

Щодо сплати судового збору в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000083/2 від 22.07.2020 року, суд зазначає наступне.

З аналізу наведених положень Закону України “Про судовий збір” вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно, рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта, а відтак, позовна вимога щодо оскарження цього рішення за своїм змістом є вимогою майнового характеру.

Таким чином, заявлені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалах від 09 серпня 2018 року у справі №815/5823/17, від 17 липня 2019 року у справі №0240/2500/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0340/1657/18, від 23 серпня 2019 року у справі №815/2564/18.

Водночас, при визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.

Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, для здійснення розрахунку суми судового збору за подання цього позову необхідно встановити саме різницю між сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, яка підлягала сплаті позивачем у зв`язку із прийняттям відповідачем оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів.

Із рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000083/2 від 22.07.2020 року вбачається:

митна вартість товару за кодом 9403208000 заявлена позивачем у розмірі 4067,10 доларів США, однак скоригована відповідачем до 7524,77 доларів США (курс валют, що застосовувався митним органом: 27,3606 грн.). Відповідно різниця складає 3457,67 доларів США, або 94 603,92 грн.

Відповідно до ч.1 ст.295 Митного кодексу України, митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Натомість, позивачем не надано відомостей щодо розміру митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, для встановлення різниці митних платежів, що належать сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання цього позову.

З наданих до суду матеріалів неможливо встановити суми митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом та точні суми митних платежів, які необхідно сплатити позивачу або, які позивач вже сплатив для випуску товару в обіг, у зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання цього позову.

Отже, позивачу необхідно надати до суду докази, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: показники щодо розміру митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та показники щодо розміру митних платежів, які позивачу нараховані у зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, для визначення суми різниці, на яку застосовується ставка судового збору.

Згідно вимог ч.2 ст.9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 КАС України).

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом: 1) надання доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: показники щодо розміру митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та показники щодо розміру митних платежів, які позивачу нараховані у зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, для визначення суми різниці до якої застосовується ставка судового збору; 2) у тому числі, але на розсуд позивача, оригіналу документу про сплату (доплату) судового збору у розмірі, визначеному відповідно до порядку наведеному у цій ухвалі, який буде перевірений судом на підставі отриманих відомостей, вказаних у пункті першому цього абзацу.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів – УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA338999980313181206084015005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Керуючись ст.ст. 132, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІОНІС ПЛЮС” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, та картки відмови – залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Андрухів