Ухвала суду № 90916498, 11.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6796/20

УХВАЛА

11 серпня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансдосвіт" (код ЄДРПОУ 40058208, місцезнаходження: 67660, Одеська обл., Біляївський район, с. Холодна Балка, вул. Виноградна, буд. 8) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними рішень та зобов`язання зареєструвати податкові накладні,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансдосвіт" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень від 30.06.2017 р. та 31.08.2017 р. та зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 30.06.2017 р. та 31.08.2017 р.

Ухвалою суду від 27.07.2020 р. позовну заяву залишено без руху.

До Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої позивач зазначає, що положеннями п.56.18 ст.56, ст.102 Податкового кодексу України вирішено питання строків оскарження будь-якого рішення контролюючого органу, винесеного на підставі норм Податкового кодексу України, які становлять 1095 днів.

Вирішуючи вказане клопотання, суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Згідно із приписами частин першої, другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Посилання представника позивача на те, що ним не пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки на спірні правовідносини розповсюджується спеціальний строк звернення до суду, який закріплений у статті 102 Податкового кодексу України, суд не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що останніми врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов`язань. Такі строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб`єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов`язання.

Тобто, строк в 1095 днів стосується оскарження будь-яких рішень контролюючого органу, але саме щодо нарахування грошового зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що предметом позову в даному випадку є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, які за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що у зв`язку з тим, що Податковим кодексом України не встановлено спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду від 11.10.2019, викладеною у справі №640/20468/18.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85033140) предметом оскарження в якій було також рішення податкового органу, яке стосується податкових накладних, відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 у справі №813/4921/17, в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України та незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів і прийняв протилежне рішення із застосуванням строків позовної давності, наведених у Кодексі адміністративного судочинства України.

Судом з матеріалів справи з`ясовано, що оскаржувані рішення датовані 14.07.2017 р., 14.09.2017 р., а до суду позивач звернувся з позовом лише 23.07.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку.

При цьому, у своїй заяві позивач вказує, що на оскарження рішення від 14.07.2017 р. станом на дату подачу позову сплинуло 1095 днів, а рішення від 14.09.2017 р. станом на дату подачі позовної заяви сплинуло 1033 дні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що процесуальний строк звернення до суду, що визначений ч. 2 ст. 122 КАС України, позивачем пропущений без поважних причин.

Частиною другою статті 123 КАС України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, оскільки зазначені позивачем обставини не дають підстав суду встановити поважність причин пропуску строку звернення до суду, то таку позовну заяву позивачем подано без додержання вимог КАС України, а тому суд вважає за необхідне повернути її позивачу.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансдосвіт" про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансдосвіт" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансдосвіт" (код ЄДРПОУ 40058208, місцезнаходження: 67660, Одеська обл., Біляївський район, с. Холодна Балка, вул. Виноградна, буд. 8) сплачений судовий збір в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп., відповідно до квитанції №1502 від 20 липня 2020 року.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова