Рішення № 90916206, 12.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1908/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу № 360/1908/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини 9938, в якому позивач просить:

- визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахувань та виплати в день звільнення 27.04.2019 позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно частини 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільнені 27.04.2019 із військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно частини 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 04.12.2015 по 28.04.2016 позивач проходив службу в Військовій частині 9930, після чого продовжив проходження службу з 28.04.2016 по 27.04.2019 у Військовій частині 9938, у зв`язку з чим брав безпосередню участь в проведенні Антитерористичній операції в Луганській області та в Операції об`єднаних сил.

Наказом № 208-ос від 26 квітня 2019 позивача звільнено з військової служби в запас за пунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас, без права носіння військового одягу. Вислуга років станом на 27 квітня 2019 року становить: Календарна 03 роки 04 місяці 23 дні Пільгова 09 років 0 місяців 29 днів Всього 12 років 05 місяців 22 дні..... Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 27 квітня 2019 року....»

10 квітня 2020 року, Позивач, звернувся за наданням правової допомоги до адвоката, Солодовнікова Олександра Петровича (далі - Представник позивача), який 10.04.2020 надіслав адвокатський запит до Відповідача, де наряду з іншими питаннями ставилось питання щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, а в разі її не виплати негайно здійснити виплату.

23 квітня 2020 року, на адресу Представник позивача, надійшов лист від Відповідача № 14/4148 від 21.04.2020 в якому було повідомлено, що розгляд адвокатського запиту продовжено Відповідачем до 20 робочих днів. 08.05.2020 на адресу Представник позивача надійшла відповідь від Відповідача № 14/4782 від 06.05.2020, з додатками: Згідно довідки № 394 від 28.04.2020 виданої колишньому військовослужбовцю військової частини 9938 ОСОБА_1 , який проходив службу в частині з 28.04.2016 по 27.04.2019, в тому, що одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше при звільнені не виплачувалась.

Дотепер Відповідач не здійснив нарахування та виплату Позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні за 3 повних календарних років служби.

11.05.2020 Представником позивача були надані роз`яснення Позивачу, щодо протиправної бездіяльності Відповідача в частині не нарахувань та не виплати йому одноразової грошової допомоги при звільнені за 3 повних календарних років служби, у відповідності до вимог частини 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Після чого Позивачу стало відомо про порушення його прав з цього питання, враховуючи, що Відповідач, після звільнення зі служби Позивача неодноразово здійснював зарахування на його картковий рахунок невідомих для Позивача сум, а саме у травні 2019 року було виплачено 1493,.93 грн, в червні 2019 року виплачено 14652,37 грн, в квітні 2020 року 154,35 грн (довідка № 392 від 28.04.2020).

Позивач вважає таку бездіяльність Відповідача протиправною та такою. Що порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Ухвалою суду від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цій справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без виклику сторін.

Ухвалою суду від 26.06.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії - залишити без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

Ухвалою суду від 24.07.2020 клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено. Визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії в адміністративній справі № 360/1908/20.

Ухвалою суду від 24.07.2020 клопотання Військової частини 9938 про залишення позову без руху у справі № 360/1908/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 24.07.2020 продовжено строк для усунення недоліків позову ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Запропоновано адвокату Солодовнікову Олександру Петровичу протягом 5-ти календарних днів з дати отримання даної ухвали оригіналу або копії ордеру, оформленого з дотриманням вимог законодавства. Попереджено позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву буде залишено без розгляду відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України.

Від відповідача 09.06.2020 надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 35-37), в якому зазначив, що наказом від 26.04.2019 №208-ОС ОСОБА_1 виключено із списків частини,- 4 вислуга років складає: календарна 03 роки 04 місяці 23 дні, пільгова 09 років 00 29 днів, всього 12 років 05 місяців 22 дні. Станом на день звільнення на адресу відповідача позивач не звертався ні рапортом, ні в подальшому у вигляді звернення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

12.06.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 44-47).

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 04.12.2015 по 27.04.2019 служив за контрактом у Військовій частині 9938, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями паспорту, картки фізичної особи-платника податків (а.с. 7, 9) та військовим квитком (а.с. 11, 12).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2017 позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 (а.с. 10).

Наказом начальника 3го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (по особовому складу) від 26.04.2019 № 208-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас позивача у зв`язку із закінченням контракту, встановлено вислугу років станом на 27.04.2019 - 03 роки 04 місяці 23 дні, пільгова - 09 років 00 місяців 29 днів, всього 12 років 05 місяців 22 дні (а.с.13).

Проте, як зазначає позивач, при його звільненні, одноразова грошова допомога згідно ч.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплачена не була.

Не погодившись з вказаними діями відповідачів позивач звернувся до суду з позовною заявою.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Згідно з п.п. "в" п.3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Відповідно до п.10 Постанови №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у справі в постанові від 11 квітня 2018 року у справі №806/2104/17 Верховний суд висловив наступний правовий висновок щодо застосування ч.2 ст.15 Закону №2011-ХІІ:

"На підставі системного аналізу наведених правових норм, колегія судів дійшла до висновку, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність "вислуги 10 років і більше".

Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги".

З урахуванням висновків Верховного суду наявність або відсутність права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги за ч.2 ст.15 Закону №2011-ХІІ визначається, виходячи із загальної вислуги років військовослужбовця.

Згідно Витягу з наказу начальника 3го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому визначено, що вислуга років станом на 27.04.2019 становить 03 роки 04 місяці 23 дні, пільгова - 09 років 00 місяців 29 днів, всього 12 років 05 місяців 22 дні.

Таким чином, загальна вислуга років позивача на час його звільнення становила 12 років 05 місяців 22 дні, а умова ч.2 ст.15 Закону №2011-ХІІ про наявність у військовослужбовця 10 і більше років вислуги дотримана, тому суд зазначає, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ч.2 ст.15 Закону №2011-ХІІ.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправну бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахувань та виплати в день звільнення 27.04.2019 позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно частини 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільнені 27.04.2019 із військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно частини 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

До позовної заяви представником позивача додано договір про надання правової (юридичної) допомоги від 10 квітня 2020 року (арк. спр. 20).

Відповідно до акту приймання-передачі послуг від 12.05.2020 № 6 адвокат надав позивачу послугу з надання консультацій, запитів, збору доказів вартістю 1000,00 грн (кількість годин - 1 год. 30 хв.), вивчення судової бази вартістю 1000,00 грн (кількість годин - 8 год. 10 хв.), та з підготовки позовної заяви вартістю 1000,00 грн. (кількість годин - 3 год. 30 хв.) (арк. спр. 21).

На підтвердження оплати послуг за договором надано копію квитанції від 12 травня 2020 року № 6 (арк. спр. 22).

Проте, квитанція не містить будь-яких посилань ані на договір про надання правової (юридичної) допомоги від 10 квітня 2020 року, ані на акт приймання-передачі послуг від 12.05.2020 № 6.

Зазначена інформація в квитанції в сукупності з іншими документами щодо надання представником правової допомоги позивачу не дає підстави стверджувати, що позивач є платником за послуги, надані адвокатом за договором про надання правової (юридичної) допомоги від 10 квітня 2020 року.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, суд відмовляє в стягненні з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини 9938 (РНОКПП 14321736, Луганська область, м. Лисичанськ, пр-т Перемоги, буд. 58) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправну бездіяльність Військової частини 9938 щодо непроведення нарахувань та виплати в день звільнення 27.04.2019 ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно частини 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язати Військову частину 9938 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені 27.04.2019 із військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно частини 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов