Ухвала суду № 90916162, 11.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1872/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання третьої особи - Державної судової адміністрації України, про зупинення провадження у справі № 360/1872/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Державна судова адміністрація України, про стягнення суми суддівської винагороди,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває зазначена справа.

11 серпня 2020 року до суду від третьої особи - Державної судової адміністрації України, надійшли пояснення на позовну заяву, до яких, зокрема, додане клопотання про зупинення провадження у справі № 360/1872/20 за позовом ОСОБА_1 до прийняття Конституційним Судом України рішення за конституційним поданням Пленуму Верховного Суду від 29.05.2020 щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України (арк. спр. 60).

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до інформації, що розміщена на офіційному веб-порталі Конституційного Суду України, 04.06.2020 до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Верховного Суду від 29.05.2020 щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою.

Зокрема, суб`єкт права на конституційне подання просить перевірити на відповідність Конституції України підпункти 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзац шостий пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», пункти 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, частини першу і третю статті 29 Закону України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; абзац дев`ятий пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 553-ІХ).

На думку Пленуму Верховного Суду, Законом № 553-ІХ, яким до завершення карантину обмежено заробітну плату та грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, а також народних депутатів, суддів, прокурорів та інших осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, здійснено непропорційне втручання в майнові права цих осіб.

Із посиланням на положення пункту 3 частини першої статті 236 КАС України третя особа просить зупинити провадження у даній справі до прийняття Конституційним Судом України рішення за конституційним поданням Пленуму Верховного Суду від 29.05.2020 щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України.

Представники сторін в підготовче засідання не прибули, про місце, дату, час та місце підготовчого засідання у справі повідомлені належним чином (арк. спр. 56-59), причини не прибуття представники відповідача та третіх осіб суду не повідомили. Позивач в позовній заяві серед іншого просила розглянути справу без її участі (арк. спр. 7).

Керуючись положеннями статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі в письмовому провадженні.

Вирішуючи клопотання третьої особи - Державної судової адміністрації України, про зупинення провадження у справі, суд виходить із такого.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною статтею визначено передумови для обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та підстави і порядок відновлення зупиненого провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Розглянувши подане клопотання та матеріали справи, суд вважає, що зупинення провадження у справі за наведених позивачем підстав є правом, а не обов`язком суду.

Судом встановлено, що дійсно Конституційний Суд України відкрив провадження за конституційним поданням Верховного Суду від 29.05.2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року № 392, пунктів 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, частин першої і третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ.

Разом з цим, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для висновків про неможливість розгляду даної справи до прийняття Конституційним Судом України рішення з питань «конституційності» підпунктів 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року № 392, пунктів 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, частин першої і третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ.

При цьому суд враховує, що в разі вирішення справи на користь позивача, яке буде передувати рішенню Конституційного Суду України про неконституційність норм підпунктів 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року № 392, пунктів 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, частин першої і третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ, нормами КАС України передбачене право на перегляд судового рішення за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання третьої особи - Державної судової адміністрації України, про зупинення провадження у справі № 360/1872/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Державна судова адміністрація України, про стягнення суми суддівської винагороди відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

СуддяО.В. Захарова