Рішення № 90915891, 11.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 серпня 2020 року Справа № 280/3723/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд: визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2014 по справі № 336/6452/14-а за період з 19.02.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2014 по справі № 336/6452/14-а за період з 19.02.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що відповідачем не були вчасно виконані рішення судів в частині зобов`язання по проведенню розрахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідність до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У березні 2020 року на виконання Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» позивач отримала належні їй ще з 2014 року кошти у сумі 39956,46 грн. Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Питання пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159. 25.03.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, проте відповідач відмовив у здійсненні такого розрахунку та відповідної виплати. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 05.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.06.2020 без виклику сторін.

Ухвалою суду від 25.06.2020 розгляд справи відкладено до 11.08.2020.

25 червня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №29716), відповідно до якого у задоволенні адміністративного позову просить відмовити посилаючись на те, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

На підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній матеріалів.

Згідно з частиною четвертої статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перебуває ОСОБА_1 , яка отримує пенсію, з урахуванням положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2014, залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014, в адміністративній справі №336/6452/14 (провадження 2-а/336/154/2014_, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсій в розмірах, передбачених ст. ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України №230/96-ВР - неправомірними за період з 19.02.2014 по 15.08.2014; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 19.02.2014 по 15.08.2014 включно, з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання вказаної постанови 19.03.2020 позивач отримала донараховану пенсію у розмірі 22089,30 грн., що підтверджується поштовою відомістю за березень 2020 року від 19.03.2020 №1/08385.

25.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 336/6452/14 за період з 19.02.2014 по дату фактичної виплати 19.03.2020.

Листом від 02.04.2020 за вих.. №2475-2608/М-02/8-0800/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача про відсутність підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів з посиланням на вимоги Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2014, залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014, в адміністративній справі №336/6452/14 (провадження 2-а/336/154/2014), відповідач частково виконав рішення суду, провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснено відповідний розрахунок, проведено перерахунок пенсії за період з 19.02.2014 по 15.08.2014, в результаті якого нараховано доплату до пенсії у розмірі 39956,46 грн., що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя від 13.02.2015 за вих.№21/М-1 та Протоколом від 17.02.2015. У листі територіальний орган пенсійного фонду зазначив, що виходячи з наявних фінансових ресурсів, виплата нарахованої доплати буде проведена після централізованого фінансування.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

За ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Тобто, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати особі передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 703/5652/15.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ПФУ в Запорізькій області стверджує, що зазначена виплата суми недоотриманої позивачем пенсії у розмірі 2024600,47 грн має характер разового платежу, а тому у даному випадку положення ст. 2 Закону № 2050-ІІІ застосуванню не підлягають.

Суд не приймає такі твердження відповідача та зазначає про помилковість таких доводів, оскільки грошова сума, яка була стягнута з відповідача на користь позивача, входила в структуру пенсійної виплати, у зв`язку з чим не може вважатись доходом, що має разовий характер.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17) та Верховним Судом у постанові від 18.07.2018 року ( №185/515/16-а (2а-185/5/17)).

Водночас, первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Факт невчасного виконання відповідачем постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2014 в адміністративній справі №33/6452/14 (провадження №2-а/336/154/2014 було встановлено в ході розгляду справи, у зв`язку з чим існує база для нарахування компенсації.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2014 в адміністративній справі 336/6452/14 (провадження №2-а/336/154/2014, за період з 19.02.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від від 22.09.2014 в адміністративній справі 336/6452/14 (провадження №2-а/336/154/2014, за період з 19.02.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено та підписано 11.08.2020

Суддя О.О. Артоуз