Рішення № 90915213, 12.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Справа № 160/7183/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у перерахуванні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням повного стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням повного стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про визначення права на призначення пенсії за віком по Списку № 2 відповідно до норм Закону України від 09.07.2003р. № 1058-VІ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» отримав відповідь, в якій зазначено, вимога у переведенні позивача на пенсію за віком по списку №2 є безпідставною, оскільки позивач вже отримує пенсію за віком по списку№1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

На виконання вимог ухвали суду від 06.07.2020 р. на адресу суду 04.08.2020р. надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, оскільки, згідно з наданими позивачем документами, права на призначення пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за Списком №2) позивач не має. Крім того, зарахування певного періоду роботи до стажу за Списком №2 не вплине ані на величину коефіцієнту стажу, ані на розмір пенсії позивача.

У відповідності до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером за віком, та має 3 групу інвалідності, професійне захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_2 виданим 28.05.2019р.

У березні 2020 року позивач звернувся з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій просив перерахувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком па пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461.

Листом ГУ ПФУ у Дніпропетровській області №4610-5091/4-02/8-0400/20 від 02.04.2020 р. позивачу була надана відповідь про те, що пенсію по інвалідності від професійного захворювання йому було призначено з 30.05.2005 р.по 30.10.2013р., а з 30.10.2013р. позивача було переведено на пенсію за віком по списку №1 відповідно до ст. 114 п.1 Закону України №1058, тобто на даний час позивач перебуває на обліку в ПФУ як отримувач пенсії за віком.

Також, відповідно до наданої відповіді період перебування на пенсії по інвалідності зараховано до страхового стажу позивача, наявність стажу по списку №2 на розмір пенсії не впливає. Розмір пенсії позивача обчислено, виходячи з: 1) страхового стажу роботи, який складає 48 років 3 місяці 1 день (стаж зараховано по 29.02.2020р.), в тому числі стаж роботи по списку №1 - 10 років, стаж перебування на пенсії по інвалідності 7 років 10 місяців 14 днів (індивідуальний коефіцієнт стажу складає - 0,48250); 2) заробітної плати із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 2017, 2018 - 4404,35 грн. за період роботи з 01.02.1992р. по 31.01.1997р., з 01.07.2000р. по 31.08.2013р. (218 місяців), індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 1,63579. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 7204,59 грн. (4404,35 х 1,63579). Розмір пенсії з 01.04.2020р. складає - 3615,83 грн., з яких: розмір пенсії за віком (ст.27) (7204,59х0,48250) - 3476,21 грн.; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1 абз.2) (за 13 років) - 139,62 грн.

Позивач вважає таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області протиправними, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України № 1058-IV, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України № 1788-ХІІ), за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Нормами статті 10 Закону № 1058-IV та статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У відповідності до статті 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі за текстом Порядок №22-1).

Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1 Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Згідно з пунктом 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Судом встановлено, у зв`язку із досягненням позивачем 50-ти річного віку та відповідно до поданої ним заяви від 30.10.2013р. та додаткових документів, позивача було переведено на пенсію за віком у зв`язку з наявністю 10 років 11 місяців 4 днів пільгового стажу за Списком №1.

Так, відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Так, відповідно до довідки ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбіт» №579 від 31.07.2013р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, зазначено, що зайнятість позивача повний робочий день у виробництві «Рудопідготовка, збагачення, окускування (згрудкування), випалювання рід і нерудних копалин», передбачено Списком №1, затвердженим постановою КМУ №773 від 15.11.1994р., постановою КМУ №36 від 16.01.2003р., постановою КМУ №1644 від 13.12.2004 р. в наступні періоди: з 15.11.1994р. по 28.04.1996р., з 29.04.1996р. по 21.11.1999р., з 22.11.1999р. по 02.10.2002р., з 03.10.2002 р.по 15.01.2003р., з 16.01.2003р. по 17.10.2005р. Зазначені періоди роботи був зайнятий ремонтом устаткування в місцях його встановлення на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

Суд звертає увагу на те, що жодних посилань щодо зайнятості позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 не містить ані трудова книжка позивача, ані уточнююча довідка підприємства, у зв`язку з чим є неможливим встановлення факту щодо зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.

Таким чином, за результатом пред`явлених документів, 30.10.2013р. позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, яку він отримує й по теперішній час.

Суд зазначає, що підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте, у разі відсутності в ній таких записів, подання уточнюючої довідки є необхідним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2019р. по справі № 337/1297/17.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до наданих позивачем документів, права на призначення пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за Списком №2) позивач не має.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139,243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя М.В. Дєєв