Рішення № 90915179, 11.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 160/7732/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмові у зарахуванні ОСОБА_1 періодів з 20.01.1977 року по 04.09.1980 року, з 27.02.1985 року по 08.09.1989 року, як роботи в місцевості, прирівняної до району Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахування одного року роботи у вказаний період часу в місцевості, прирівняної до району Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 20.01.1977 року по 04.09.1980 року, з 27.02.1985 року по 08.09.1989 року, як роботи в місцевості, прирівняної до району Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахування одного року роботи у вказаний період часу в місцевості, прирівняної до району Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців, починаючи з року 13.10.2015 року (з моменту призначення пенсії).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи 1 рік за 1 рік 6 місяців роботи Крайньої Півночі, при цьому відповідачем було відмовлено у зарахуванні періодів з 20.01.1977 року по 04.09.1980 року, з 27.02.1985 року по 08.09.1989 року, як роботи в місцевості, прирівняної до району Крайньої Півночі, оскільки не надано трудові договори або інші документи, що підтверджують право на пільги працівників. Позивач вважає відмову відповідача у зарахуванні вищевказаних періодів протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просив суд позовні вимоги задовольнити.

14.07.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

04.08.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що надана відповідачем відмова є обґрунтованою та прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з ненаданням трудових договорів або інших документів за період роботи з 20.01.1977 року по 04.09.1980 року, з 27.02.1985 року по 08.09.1989 року, які підтверджують право на пільги працівників, що працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.08.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої вказано, що позивач не погоджується із доводами відповідача наведеними у відзиві на позовну заяву та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи 1 рік за 1 рік 6 місяців роботи Крайньої Півночі.

18.06.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №11156-1143/К-02/8-0400/20 відповідно до якого відмовлено у зарахуванні періодів з 20.01.1977 року по 04.09.1980 року, з 27.02.1985 року по 08.09.1989 року, оскільки не надано доказів укладання трудового договору або інших документів на підтвердження право на пільги працівників, що працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі.

Позивач не погоджується з вищевказаними діями відповідача та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-1V встановлено, що період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP» від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Статтями 1-4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій наступних пільг: виплату надбавок до заробітної плати; надання додаткових відпусток; можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки; виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) в разі тимчасової втрати працездатності.

У статті 5 вказаного Указу зазначено про надання додаткових пільг працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, в тому числі щодо зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року №1908-VII «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з п`яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану -два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня1967 року №530/11-28.

Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) с сукупність наступних обставин:

1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;

2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу PCP №148.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чітко визначив наявність двох обов`язкових складників для застосування пільгового обчислення стажу (один рік за один рік і шість), відсутність хоча б однієї із підстав призведе до неврахування пільгового стажу при призначенні пенсії.

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що період роботи позивача в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з періодів з 20.01.1977 року по 04.09.1980 року, з 27.02.1985 року по 08.09.1989 року обчислено відповідачем на загальних підставах, оскільки трудова книжка позивача та довідка №503к від 21.02.1991 року не містять даних, що позивач користувався відповідними пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами, зазначеними в абзаці 2 пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що виключає можливість пільгового обчислення страхового стажу позивача.

Крім того, суд зазначає, що лише факт роботи на підприємстві, яке знаходиться в районах Крайньої Півночі, є недостатнім для підтвердження наявності права на пільгове обрахування стажу.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №212/2529/16-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обчислення наявного трудового стажу позивача є правомірними та відповідають чинним нормативно-правовим актам.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв