Постанова № 9091510, 11.03.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-32481/08

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьменко Л.В.,

при секретарі - Малинівському А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Любарська енергетична компанія" <Текст >

до Державної податкової інспекції у Любарському районі <Текст >

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

В позові до суду позивач просить скасувати прийняте за результатами виїзної планової документальної перевірки ТОВ "Любарська енергетична компанія" (далі – ТОВ "ЛЕКО") податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Любарському районі від 12.11.2008 року №0000322301/0 про донарахування податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 34566 грн. Податкове зобов’язання позивач вважає неправомірним, оскільки відповідач, на його думку, прийняв його на підставі помилкового тлумачення норм чинного законодавства.

Зазначає, що посилання відповідача на порушення товариством вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" шляхом заниження скоригованого валового доходу в сумі 30976,00 грн. за 2007 рік та півріччя 2008 року, а також не вірний розрахунок приросту балансової вартості запасів на складах та в готовій продукції згідно з оборотно-сальдовою відомістю є безпідставними, оскільки акт перевірки не ґрунтується на первинних облікових документах товариства, якими стверджується факт порушень закону.

Вважає, що висновок контролюючого органу щодо не включення підприємством до складу валового доходу суми отриманої та не повернутої вчасно поворотної фінансової допомоги, наданої згідно із карткою рахунком №6851, на суму 27972,00 грн. не відповідає фактичним обставинам. Зазначає, що суми 10747,00 грн. та 12725,00 грн. було включено до складу валового доходу товариства, а кошти в сумі 4500,00 грн. не підлягають включенню до складу валового доходу, оскільки зазначена сума поворотної фінансової допомоги повернута ТОВ "Калита-інвест" відповідно до договору.

Також позивач вважає безпідставним висновок відповідача щодо заниження товариством податку на прибуток за ІV квартал 2007 року в сумі 8302,00 грн. Зазначає, що ТОВ "ЛЕКО" правомірно віднесло до складу валових витрат витрати в сумі 11266,67 грн. по оплаті послуг ЗАТ "ЛПГ" по виготовленню, згідно з укладеними договорами, передпроектної та проектної документації, що підтверджено усіма відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Зазначає, що висновки відповідача щодо включення консультаційних послуг по встановленню програмного забезпечення, встановлення "Бест звіту" послуги по програмному забезпеченню підприємства, а також включення витрат на ремонт, заправку та оренду легкового автомобіля за період з 23.10.2006р. по 30.06.2008р. до складу валових витрат не ґрунтується на первинних облікових документах ТОВ "ЛЕКО", що порушує п. 1.4, п. 1.7, п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за №925/11205.

Крім того, акт перевірки від 05.11.2008р. №15/23-01/34403284 товариство отримало рекомендованим листом 10.11.2008р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив на підставі того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті інспекцією в межах наданих повноважень і відповідно до порушень, які виявлені в процесі перевірки та зафіксовані у відповідному акті.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ТОВ "ЛЕКО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.10.2006р. по 30.06.2008р., державною податковою інспекцією у Любарському районі Житомирської області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.11.2008р. №0000322301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 34566 грн.

За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем норм чинного законодавства, а саме пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.10 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", про що складено акт №15/23-01/34403284 від 05.11.2008р.

Пунктом 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості за II квартал 2007 року на початок кварталу по рахунку 20 "Виробничі запаси" господарських операцій товариства (по субрахунку 205 Будівельні матеріали) позивач має запаси на суму 1143,84 грн., які рахуються у підприємства на кінець першого кварталу 2007р. та переходять на початок наступного періоду.

Проте, відповідно до поданої платником податків декларації з податку на прибуток за І квартал 2007р. (вх. №1985 від 17.04.2007р.), у рядку 01.2 "приріст балансової вартості запасів" позивач не відобразив в повному об'ємі дані бухгалтерського обліку.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю за II квартал 2007р. встановлено, що на кінець II кварталу 2007р., згідно даних бухгалтерського обліку, рахуються залишки запасів рахунок 20 "Виробничі запаси" на загальну суму 17700,66 грн. Однак позивачем не було відображено будь-яких показників в поданій ним декларації з податку на прибуток за півріччя 2007р. (вх. 3809 від 11.07.2007р.) у рядку 01.2 приріст балансової вартості запасів.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості за III квартал 2007 року, на початок цього кварталу (початкове сальдо) встановлено, що по рахунку 23 "Виробництво" відображено суму в розмірі 8505,10 грн. проте, на кінець II кварталу 2007 року такий рахунок в оборотно-сальдовій відомості відсутній. Загальна сума приросту балансової вартості запасів за II квартал 2007р. склала 26204 грн., яку ТОВ "ЛЕКО" повинно було відобразити у декларації за даний податковий період.

У декларації за І квартал 2008р. (вх.2883 від 22.05.2008р.) позивачем внесені дані по залишках запасів згідно з наданою оборотно-сальдовою відомістю за III квартал 2007р. (сальдо на кінець періоду). Проте, ТОВ "ЛЕКО" повинно було внести дані, які обліковуються по бухгалтерському обліку за ІV квартал 2007р. - сальдо на кінець періоду.

Крім того, в II кварталі 2008р., перевіряючими також було виявлено невідповідність даних у поданій декларації з прибутку за звітний квартал та даними оборотно-сальдової відомості за відповідний період.

Пунктом 1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003р. №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003р. за №271/7592 передбачено, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон), наростаючим підсумком з початку звітного календарного року, а абзац 2 п.1.6 даного порядку передбачає, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Отже, ТОВ "ЛЕКО" в порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства занизило суму приросту балансової вартості запасів за перевіряє мий період в розмірі 30976,00грн., що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону передбачено, що до валових доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду.

Так, позивачем була отримана поворотна фінансова допомога від ТОВ "Калита-інвест", що підтверджується банківською випискою від 30.11.2007р. БВ-0000162 по р/р 26007055902347. Відповідно до даної виписки позивач отримав від ТОВ "Калита-інвест" поворотну фінансову допомогу в розмірі 4500 грн. Зазначена сума, в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону, не була включена підприємством до складу валових доходів.

Посилання позивача на те, що поворотна фінансова допомога в розмірі 4500 грн. не повинна включатись до складу валового доходу, оскільки зазначена сума була повернута ТОВ "Калита-інвест" відповідно до договору, суд вважає безпідставним, оскільки з декларації з податку на прибуток за 2007р. вбачається, що прибуток товариства, що підлягає оподаткуванню або "чистий дохід" становить 300 грн., тобто підприємство є неприбутковою організацією.

Щодо витрат на ремонт, заправку та оренду легкового автомобіля, суд зазначає наступне. Позивачем не було надано суду ні договору на оренду автомобіля, ні договору на надання послуг по ремонту даного автомобіля та договору щодо його заправки. Факт понесених підприємством витрат на обслуговування легкового автомобіля підтверджується матеріалами справи (наданими суду копіями податкових накладних на бензин, нарядами-замовленнями тощо) та поясненнями представника позивача, проте, зазначені витрати не були включені до складу валових витрат товариства та не були відображені у податковій декларації по прибутку ТОВ "ЛЕКО".

Суд також погоджується з висновком відповідача про те, що до складу валових витрат ТОВ "ЛЕКО" безпідставно включені послуги по встановленню програмного забезпечення "Бест звіту".

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Поліщуком О.В. ( представником позивача в судовому засіданні) були укладені договори на надання інформаційних, консультаційних послуг та бухгалтерсько-консультаційних послуг

Зі змісту зазначених договорів не вбачається забезпечення ПП Поліщука О.В. комп'ютерною технікою та встановлення програмного забезпечення "Бест звіту". Крім того, в актах виконаних робіт щодо надання вище вказаних послуг відсутнє підтвердження, як саме "Бест звіт" використовувався у господарській діяльності позивача, Тому суд приходить до висновку, що встановлення програмного забезпечення "Бест звіту" не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Однак суд вважає безпідставним посилання відповідача на той факт, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати, понесені на виготовлення проектної документації ЗАТ "ЛПГ" по розміщенню автомобільного газозаправного пункту, відповідно до договору №40 від 20.02.2007р.

Відповідно до абз. 4 п. 5.3.9 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено з метою бухгалтерського обліку, в першу чергу є первинні документи. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що акти виконаних робіт за своїм змістом та формою не суперечать вимогам ст. 9 зазначеного Закону, оскільки мають всі передбачені Законом реквізити, всі необхідні дозволи на проектування стаціонарного автомобільного газозаправного пункту підприємством отримані, оплату за виготовлення проектної документації проведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що послуги, отримані позивачем не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2008 року №0000322301/0 є частково протиправним і в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року "2181-ІІІ, ст.ст.86, 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Любарському районі Житомирської області від 12.11.2008 року №0000322301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Любарська енергетична компанія" в сумі 11266грн.67 коп. та нарахованих на цю суму штрафних (фінансових) санкцій.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Л.В. Кузьменко

Повний текст постанови виготовлено: 16 березня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.