Рішення № 90915097, 07.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року Справа № 160/5038/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати наступні рішення Одеської митниці Держмитслужби:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000004/2 від 10.01.2020 р.;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500070/2020/00011 від 10.01.2020 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «АТБ-Маркет» є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності. На умовах та в рамках зовнішньо-економічного контракту між ТОВ «АТБ-Маркет» та «DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD (Китай) було організовано поставки батарейок. 09.01.2020 року представником декларанта було подано митну декларацію №UA500070/2020/200396 разом із всіма необхідними документами, проте на підставі наданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000004/2 від 10.01.2020 р., а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500070/2020/00011 від 10.01.2020 р. Позивач вважає вказані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки при подачі митної декларації ним було долучено усі необхідні документи, які підтверджують ціну товару, яка визначена за договором. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі з викладених у ньому підстав.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року було відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статей 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками. В документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) №UА500070/2020/200396 від 09.01.2020 р. містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також декларантом не подані всі витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Співробітником Одеської митниці ДФС було здійснено перевірку достовірності документів, які підтверджують митну вартість, та наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого встановлено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні данні щодо всіх складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості. В

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.06.2018 року між ТОВ "АТБ-Маркет" та DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD (Китай) був укладений контракт № 3189-ВТ/CN на постачання продукції. Відповідно до умов якого продавець зобов`язаний поставити (продати) товар, а покупець прийняти та оплати його вартість на умовах та за цінами вказаними у додатках та специфікаціях.

09.01.2020 року позивачем на підставі контракту від 08.06.2018 року №3189-ВТ/CN на постачання продукції за митною декларацією №UA500070/2020/200396 від 09.01.2020 року було заявлено до митного оформлення товар №1 батарейки первинні, циліндричні, сольові (діоксид - марганцеві), побутові, невиснажені, одноразові, з сухим електролітом, напруга 1,5V, упаковані у набір по 4 шт. у термоусадочній ПВХ плівці: - АА R6 по 4 шт. у наборів - 163200 наб., 680 коробок/652800 шт.; - AAA R03 по 4 шт. у наборів - 162000 наб., 540 коробок/648000 шт. Торгівельна марка: "Розумний вибір". Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO.J LTD Китай. Країна виробництва: CN.; товар №2 батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид - марганцеві), побутові, не виснажені, одноразові, з сухим електролітом, напруга 1,5V, у блістері: - АА LR06 1 шт. - 194400 шт., 270 коробок. - AAA LR03 1 шт. - 177600 шт., 185 наборів, 510 коробок/440640 шт. - АА LR6 по 6 шт. у наборі - 73440 коробок; - AAA LR03 по 6 шт. у наборі - 73620 наборів, 409 коробок/441720 шт. - AAA LR03 1 шт. - 14400 шт., 15 коробок. Торгівельна марка: "Своя Лінія". Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO., LTD Китай. Країна виробництва: CN.

Разом з ВМД №UA500070/2020/200396 від 09.01.2020 року позивачем надані митному органу наступні документи: сертифікат якості б/н від 27.11.2019 р.; пакувальний лист №2019SM0095 від 27.11.2019 р.; рахунок-фактура №2019SM0095 від 27.11.2019 р.; коносамент №WMS19111765 від 07.12.2019 р.; автотранспортна накладна №031512 від 09.01.2020 р.; автотранспортна накладна №031513 від 09.01.2020 р.; декларація про походження товару №2019SM0095 від 27.11.2019 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1868 від 09.01.2020 р.; документ, що підтверджує вартість страхування №3189ВТ/СN від 08.06.2018 р.; зовнішньоекономічний контракт від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN; некласифікований внутрішній договір (контракт) №40-0197-19-00032 від 26.02.2019 р.; договір (контракт) про перевезення №89512 від 26.04.2019 р.

У митній декларації №UA500070/2020/200396 від 09.01.2020 року зазначено загальну митну вартість (за основним методом) за ціною контракту використовуючи відомості контракту по товару № 1 - 35 472 дол.США, по товару № 2 - 94 410,48 дол.США.

Судом також встановлено, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації відповідачем було встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше. Подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, зокрема, у наданих документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової. Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-19-00032/4418 від 26.11.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Одеська митниця надала електронне повідомлення з вимогою про надання у 10 - денний термін додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем до відповідача було надано лист від 10.10.2019 року вих.№1 із поясненнями до якого додано: прайс-лист виробника товару б/н від 20.11.2019 року, копія митної декларації країни відправлення №530420190046296331 від 27.11.2019 року, №530420190046317535 від 30.11.2019 року та зазначено, що інші додаткові документи в десятиденний термін надати немає можливості.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000004/2 від 10.01.2020 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500070/2020/00011 від 10.01.2020 р.

У рішенні про коригування митної вартості №UA500070/2020/000004/2 від 10.01.2020 р. митну вартість визначено за другорядним - резервним методом (методом №6) за товаром № 1 - на рівні 78 698,40 дол.США (0,605 дол. США/од), за товаром № 2 - на рівні 135 376,69 дол.США (0,1067 дол.США/од), на підставі цінової інформації, що міститься в ціновій базі ЄАІС про митне оформлення ідентичних товарів по товару №1 - МД від 13.11.2019 р. №UA100110/2019/791855 та 19.10.2019 р. №UA500010/2019/29627 становить 5,62 дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 2,60 дол.США/кг), по товару №2 - МД від 20.12.2019 р. №UА500030/2019/200794 та від 18.10.2019 р. №UА500010/2019/29576 становить 5,62 дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 3,98 дол.США/кг).

Позивач скористався наданим правом і товар був випущений у вільний обіг за МД від 11.01.2020 року №UA500070/2020/200652.

Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000004/2 від 10.01.2020 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500070/2020/00011 від 10.01.2020 р. є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МКУ визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 частини 3 статті 52 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.3 ст.53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Щодо ненадання позивачем до митного оформлення доказів включення до митної вартості витрат упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни товару суд зазначає наступне.

Як встановлено судом під час судового розгляду, поставка товару задекларованого у ВМД № UA500070/2020/200396 від 03.01.2020 року, здійснювалась на підставі контракту на поставку продукції від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN, укладеного між ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" та DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD.

Відповідно до п.2.2 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару, про що також було зазначено відповідачем у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.06.2018 р. №3189-BT/CN витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару, а отже, ці витрати не додаються повторно до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

За умовами контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Шеньчжень, Китай та включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, не включаючи податки та мито на території України, якщо інше не вказано у специфікаціях

Отже, умовами контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим у позивача відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар.

Відповідно до Інкотермс-2010 поставка товару на умовах FОВ "Вільно на борту" означає, що продавець вважається виконавшим свої зобов`язання стосовно поставки з моменту переходу товару крізь поручні судна в порту відвантаження. Тобто з цього моменту покупець повинен нести всі витрати й ризики загибелі чи ушкодження товару. За умовами FOB на покупця лягає обов`язок з очищення товару від стягнень для його експорту. Умови FОВ не передбачають обов`язку продавця (вантажовідправника) здійснювати страхування товару.

Так, позивачем надано страховий сертифікат від 26.02.2019 року № 40-0197-19-00032, згідно з яким страхова сума складає 3 124 167,33 грн., страховий тариф % - 0,03.

Відповідно до пунктів А.3 та Б.3 "Договори перевезення та страхування" терміну поставки FOB, як у продавця так і у покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Відтак при поставці товару на умовах FOB сторони самостійно вирішують, чи бажають вони страхувати товар та в якій мірі.

Страхування товару було здійснено позивачем за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 року № 40-0197-19-00032, укладеним з ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група".

ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" є резидентом України, у зв`язку із чим позивачем правомірно було визначено суми страхових витрат у договорі у гривнях, що відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про страхування".

Таким чином, позивачем до митного оформлення надано документи на підтвердження здійснення страхування.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Так, при розгляді справи митницею не обґрунтовано свій сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом у декларації від 09.01.2020 року № UA500070/2020/200396.

Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 10.01.2020 року №UA500070/2020/000004/2 відповідач посилається на декларації по товару №1 - МД від 13.11.2019 р. №UA100110/2019/791855 та 19.10.2019 р. №UA500010/2019/29627, по товару №2 - МД від 20.12.2019 р. №UА500030/2019/200794 та від 18.10.2019 р. №UА500010/2019/29576, разом з цим у рішенні відсутні порівняння якісних та кількісних характеристик задекларованих позивачем товарів та характеристик товарів, ціна на які взята за основу при коригуванні митної вартості.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору. Тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2020 року №UA500070/2020/000004/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.01.2020 року № UA500070/2020/00011 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган, серед іншого, послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Також додатково декларант надав додаткові документи та повідомив митний орган про те, що надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи у визначений строк не будуть надані.

Разом з тим, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МКУ. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МКУ.

В силу частини п`ятої статті 53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, позивачем надано до митниці документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами 1-3 статті 53 МКУ, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.

Також, щодо наявності в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, суд зазначає, що вказане не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" №2 від 13.03.2017 р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року №598, у яких зазначено, що в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов`язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ.

Таким чином, позивачем для оформлення товару за методом №1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесені рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2020 року №UA500070/2020/000004/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.01.2020 року №UA500070/2020/00011, відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 9 724,03 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити - повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000004/2 від 10.01.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500070/2020/00011 від 10.01.2020 року, складені Одеською митницею Держмитслужби.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул.Лип Івана та Юрія, 21А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (пр.О.Поля, 40, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати по справі у розмірі 9 724,03 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма