Рішення № 90915092, 15.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Справа № 160/5638/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача Горбань Р.С.

представника відповідача Чоха К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна", у якій просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" (код ЄДРПОУ 32082681) на користь держави у розмірі 1 105 909,18 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" не сплатило у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб - 251 441,97 грн.; по податку на нерухоме майно (24 стаття) - 854 225,23 грн.; по надходженнях від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 241,98 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

02.07.2020 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог та посилається на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/4612/12, в якому, зокрема, предметом розгляду були вимоги ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо стягнення з ТОВ "Стандарт Україна" земельного податку та судом було встановлено неправомірність нарахування податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб, у зв`язку з чим, на думку представника відповідача, у цій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю.

Також, у відзиві представник відповідача посилається на справу №160/3177/20 та зазначає, що у цій справі предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, згідно яких ТОВ "Стандарт Україна" виставлено вимогу про сплату податкового боргу по податку на нерухоме майно (24 стаття). Оскільки у справі №160/3177/20 подану апеляційну скаргу, представник відповідача вважає, що в цій частині позовних вимог справа підлягає призупиненню до винесення рішення, що набрало законної сили у справі 160/3177/20.

10.07.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що наведені представником відповідача підстави ніяким чином не стосуються позову та не перешкоджають розгляду справи.

13.07.2020 року в судовому засіданні судом усно відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі.

15.07 2020 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов, підтримав, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" (код ЄДРПОУ 32082681) знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області і на даний час має податковий борг у загальному розмірі 1 105 909,18 грн.

Відповідач подав до контролюючого органу податкові розрахунки земельного податку № 9025281327 від 18.02.2019, податкові декларації з визначення податкових зобов`язань, а саме: №9025307907 від 18.02.2019 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, № 9257083059 від 01.11.2019 року з екологічного податку.

Проте податкові зобов`язання не сплачені, у результаті чого виникла податкова заборгованість відповідача перед бюджетом, що становить 1 105 909,18 грн, з яких:

- по земельному податку з юридичних осіб - 251 441,97 грн.;

- по податку на нерухоме майно (24 стаття) - 854 225,23 грн.;

- по надходженнях від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 241,98 грн.

Сума податкового боргу відображена в інтегрованих картках платника податків та станом на день розгляду справи не сплачена.

Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується витягами з інтегрованої картки платника по надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, по земельному податку з юридичних осіб, по податку на нерухоме майно (за статтями 24), довідкою про стан розрахунків підприємства з бюджетом, які долучені до матеріалів справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стянення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягають оскарженню грошові зобов`язання, самостійно визначені платником податків. Сума заборгованості обліковується в інтегрованих картках платника за відповідним платежем.

З метою виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом сформована податкова вимога від 06.02.2019 №1195-54 на суму 186288,15 грн., направлена згідно зі ст. 42 Податкового кодексу України платнику податків.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

З моменту вручення вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв`язку з чим, податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Таким чином, податкова вимога є дійсною, не була предметом адміністративного чи судового оскарження, не є скасованою, зміненою або відкликаною, а тому сума податкового зобов`язання є узгодженою.

Окрім того, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов, оскільки, підставами для стягнення податкового боргу у даній справі є самостійно подані платником податкові декларації, зазначені в них суми податкових зобов`язань несплачені відповідачем у встановлений законодавством строк та набули статусу податкового боргу.

Вирішуючи спір, судом також були враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року в справі №807/495/17, де Суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, а натепер аналогічні положення містить ч. 2 ст. 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної податкової служби. Крім того, п. п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини закріплено також у п. п. 20.1.34 п. 20.1ст. 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено також обов`язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі1 105 909,18 грн, оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" (код ЄДРПОУ 32082681), на користь Державного бюджету податковий борг у розмірі 1 105 909,18 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 20.07.2020 року.

Суддя В.В. Кальник