Ухвала суду № 90914937, 12.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 серпня 2020 р. Справа № 120/1458/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в місті Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

31.03.20 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19.12.2017 № 0031755402 щодо нарахування позивачу пені в розмірі 3831,99 грн та зобов`язання відповідача повернути позивачу утримані з нього кошти за рішенням № 0031755402 від 19.12.2017.

Ухвалою суду від 06.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом:

1) подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 0031755402 від 19.12.2017, з наведенням поважних причин його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження;

2) доплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

27.04.2020 до суду надійшла заява позивача, подана на виконання ухвали суду від 06.04.2020 про залишення позовної заяви без руху.

В заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що він дізнався про оскаржуване рішення відповідача лише у 2020 році, коли з його заробітку державна виконавча служба розпочала примусове стягнення коштів з метою погашення заборгованості за таким рішенням. Також позивач зазначає, що багато років не проживає за місцем своєї реєстрації, куди відповідач надсилав копію оскаржуваного рішення, тоді як його матір є людиною похилого віку, малограмотною і тому, навіть у випадку якщо вона дійсно отримала лист з податкового органу, адресований позивачу, могла не передати його позивачеві. Відтак позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Отже, в цій частині позивач виконав вимоги ухвали суду від 06.04.2020 про залишення позовної заяви без руху.

Водночас з приводу необхідності доплати судового збору в розмірі 840,80 грн позивач вказав на те, що немає фінансової можливості доплатити судовий збір, оскільки отримує мінімальну заробітну плату та має на утриманні двох неповнолітніх дітей. А тому просить суд вирішити питання про стягнення недоплаченого судового збору за результатами розгляду справи.

Таким чином, позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору на визначений термін.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

При цьому питання, пов`язані з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільнення від його сплати унормовано статтею 8 вказаного Закону, згідно з якою суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Змістовний аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що адміністративний суд може за клопотання учасника справи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але виключно за наявності умов, перелік яких передбачено чинним законодавством.

Позивач посилається на те, що отримує мінімальну заробітну плату, а тому немає можливості доплатити судовий збір.

Втім, в силу вимог закону ця обставина може бути підставою для відстрочення сплати судового збору лише в тому разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Тобто у разі подання заяви про відстрочення сплати судового збору позивач повинен підтвердити наведені у заяві умови для відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження наведених у клопотанні причин неможливості доплати судового збору в розмірі 840,80 грн. Такими доказами, на думку суду, могли б бути довідка про доходи з місця роботи позивача за останній календарний рік, довідка з податкового органу про отримані доходи за попередній календарний рік, декларація про майновий стан і доходи фізичної особи тощо.

За відсутності зазначених доказів суд не може робити висновки про наявність підстав для відстрочення сплати позивачем судового збору, оскільки це не відповідатиме вимогам абз. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Водночас підстав для задоволення клопотання позивача з підстав, визначених абзацами 2, 3 частини першої статті 8 цього Закону, судом не встановлено.

Отже, ухвалою суду від 06.04.2020 про залишення позовної заяви без руху позивачу було надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом:

1) подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду;

2) доплати судового збору.

Проте заявою від 21.04.2020 (вх. № 11905 від 27.04.2020) позивач лише частково усунув виявлені судом недоліки позовної заяви, а саме заявив клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

В іншій частині вимоги ухвали суду від 06.04.2020 позивач не виконав, оскільки заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, не підтверджене належними доказами неможливості доплати судового збору.

Відтак, враховуючи положення пункту 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, ухвалою суду від 06.05.2020 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви в частині доплати судового збору в розмірі 840,80 грн шляхом надання суду протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі або ж доказів на підтвердження причин неможливості його сплати, наведених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору.

Копію зазначеної ухвали позивач ОСОБА_1 отримав 22.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2100106359360. Але як у наданий судом строк, так і станом на сьогодні не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою від 06.04.2020 з урахуванням мотивувальної частини ухвали від 06.05.2020.

При цьому необхідно зазначити, що наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, в тому числі рекомендованої письмової кореспонденції.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Нормативів нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) становить у межах області - Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначений нормативний строк пересилання збільшуються на один день (пункт 2 Розділу ІІ Нормативів).

Отже, граничним днем отримання судом документів на виконання позивачем вимог ухвали від 06.04.2020, з урахуванням ухвали від 06.05.2020, необхідно вважати найпізніше 10.06.2020 (у випадку якщо б зазначені документи позивач надіслав суду поштовими засобами зв`язку за адресою свого місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Поряд з цим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX. Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, з набранням чинності Законом № 540-IX процесуальні строки в адміністративному судочинстві продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Однак 17.07.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон № 731-IX).

Вказаним законом з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України.

Зокрема пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Втім, протягом вказаного 20-денного строку позивач не звернувся до суду з заявою (клопотанням) про продовження на підставі положень Закону № 731-IX строку для усунення недоліків позовної заяви, який був встановлений позивачу ухвалою суду від 06.04.2020 та продовжений ухвалою суду від 06.05.2020.

Таким чином, у строк, встановлений судом, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Пелевін проти України», № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; «Наталія Михайленко проти України», № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland», № 28249/95, п. 55).

Водночас встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду («Urbanek v. Austria», № 35123/05).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене і враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву ОСОБА_1 належить повернути на підставі вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, разом з доданими до неї документами повернути позивачу.

2. Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала складена та підписана суддею 12.08.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович