Постанова № 9091351, 16.02.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7751/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьменко Л.В.,

при секретарі - Снігірьовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Підприємства райспоживспілки "Меркурій" <Текст >

до Державної податкової інспекції у Баранівському районі <Текст >

про визнання недійсним податкового рішення,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому зазначає, що не погоджується з прийнятими ДПІ у Баранівському районі податковими повідомленнями-рішеннями від 05.11.2009р. №0008082301/0 про донарахування податку на прибуток за основним платежем на суму 5020 грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2004 грн. та №0008072301/0 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 10876 грн.

Зазначає, що донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 7024 грн. є необґрунтованим, оскільки прийняте на підставі помилкового тлумачення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того вважає необґрунтованим нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 10876 грн., оскільки відповідач не урахував уточнюючі розрахунки №6 та №7 від 10.01.2009р. податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Вважає, що податкові повідомлення-рішення від 05.11.2009р. №0008082301/0 та №0008072301/0 повинні бути скасовані.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили скасувати вказані вище податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив на підставі того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті інспекцією в межах наданих повноважень і відповідно до порушень, які виявлені в процесі перевірки та зафіксовані у відповідному акті.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки підприємства райспоживспілки "Меркурій" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р., державною податковою інспекцією у Баранівському районі Житомирської області був складений акт №131/231/32476832 від 22.10.2009р. та прийняті податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2009 року за №0008082301/0 та за №0008072301/0.

Податковим повідомленням-рішенням №0008082301/0 від 05.11.2009р. визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 5020 грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2004 грн.

Як зазначено в акті перевірки, підприємство, в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу інших доходів не включило доходи з інших джерел, а саме не включило до складу доходів суми дотацій отриманих на розрахунковий рахунок підприємства від Баранівського РЦЗ за працевлаштування безробітних за 2008-2009 роки. Сума заниженого доходу становить 20078 грн.

В засіданні суду представник позивача (головний бухгалтер) пояснила, що витрати на оплату праці працевлаштованим працівникам, а також дотація на відшкодування зазначеної зарплати, поступила на рахунок підприємством від Баранівського РЦЗ, нею а ні до складу валового доходу, а ні до складу валових витрат не була включена.

У пп. 5.6.1 п. 5.6. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що до складу валових витрат включається з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві та запереченні до акту перевірки №131/231/32476832 від 22.10.2009р. зазначав, що помилково не включив одержану дотацію від Баранівського районного центру зайнятості за працевлаштування безробітних в сумі 20078 грн., однак, відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6. ст. 5 зазначеного Закону, суми фактично нарахованої заробітної плати працівникам за 2008р. в сумі 12377 грн. і за 2009р. в сумі 2329 грн. та внесків до фондів державного загальнообов’язкового страхування за 2008р. в сумі 4542 грн. і за 2009р. в сумі 2329 грн. повинні були віднесені на витрати. Тобто підприємство має право включити до валових витрат понесені витрати по заробітній платі. У випадку відшкодування заробітної плати Баранівським РЦЗ підприємство витрат не понесло.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0008082301/0 від 05.11.2009р.

Також правомірним є і податкове повідомлення-рішення №0008072301/0 від 05.11.2009р., яким позивачу донараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 10876 грн.

З акту перевірки вбачається, що в порушення пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством уточненим розрахунком №7 від 10.01.2009р. включено до рядка 23.4 "зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу" декларації по податку на додану вартість за жовтень 2008 року суму 27562 грн. та відповідно за листопад 2008 року №6 від 10.01.2009р. в сумі 15510 грн. за результатами перевірки від 23.12.2008р. №53/231/32476832, чим занижено податок на додану вартість в сумі 21751 грн., а саме в жовтні 2008 року – на суму 12052 грн., у листопаді 2008р. – на суму 9699 грн. та завищено ПДВ в сумі 27562 грн., а саме за січень 2009 року – на суму 2141 грн., лютий 2009 р. – на суму 9945 грн. та березень 2009р. – на суму 9665 грн.

Доводи позивача про те, що при винесенні рішення відповідач не врахував надані підприємством уточнюючі розрахунки №6 та №7 від 10.01.2009р. податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суд вважає безпідставними.

Так, у листі Державної податкової адміністрації України від 25.05.2001р. №6901/7/16-111 вказано, що у випадку, коли у платника була проведена документальна перевірка і за її результатами було донараховано чи зменшено суму податку, визначену платником до сплати в бюджет чи до відшкодування з бюджету, то за ті звітні періоди, за які проведено перевірку, як правило, уточнена декларація подаватися не повинна, оскільки всі помилки мають бути виявлені в результаті перевірки. Виняток складає лише випадок, коли перевірку проведено некваліфіковано, помилок не виявлено, а наявність помилок у перевіреному звітному періоді доведена платником документально. В цьому разі щодо осіб, які проводили перевірку, має бути проведено службове розслідування та застосовані відповідні заходи впливу, а уточнена декларація повинна бути прийнята.

Отже, відповідачем були правомірно донараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 10876 грн., оскільки доказів того, що перевірку 23.12.2008р. було проведено некваліфіковано, суду надано не було.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст.86, 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову підприємства райспоживспілки "Меркурій" до Державної податкової інспекції у Баранівському районі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ДПІ в Баранівському районі від 05.11.2009 р. за №0008082301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі7024 грн. та за №0008072301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 10876 грн. відмовити за безпідставністю позовних вимог.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Л.В. Кузьменко

Повний текст постанови виготовлено: 19 лютого 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.