Ухвала суду № 90912053, 12.08.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4758/20

Провадження № 1-кс/524/2143/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Автозаводського районного суду м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Кулинич М.М., прокурора Кравченка Я.Ю., захисника обвинуваченого - Лашко О.А., обвинуваченого - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 по відвід судді Олейнікової Г.М. в кримінальному провадженні №12020170090002054 від 18.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12.08.2020 в підготовчому засіданні під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України обвинуваченим було заявлено відвід головуючому судді - Олейніковій Г.М..

Вказана заява в порядку, визначеному ст.35 КПК України була передана судді Андрієць Д.Д..

В судому засіданні при розгляді заяви про відвід Тарасенко В.О. пояснив, що він вважає, що розгляд кримінального провадження відбувається односторонньо і з боку головуючого по справі він вбачає підтримку позиції прокурора. Вказав, що головуючим необґрунтовано було відмовлено у задоволенні його заяви про відвід прокурора.

Захисник обвинуваченого заяву про відвід підтримала.

Прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури, Кравченко Я.Ю. , проти задоволення заяви про відвід головуючого заперечував.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали заяви про відвів, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.75 КПК України Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своєму рішенні по справі Oleksandr Volkov проти України від 9 січня 2013 року(остаточне 27/05/2013) Європейський суд з прав людини зазначив, що як правило, поняття «безсторонності» позначає відсутність упередженості чи необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має бути встановлена відповідно до: (і) суб`єктивного критерію, за яким слід звернутися до особистих переконань та поведінки окремого судді, тобто з`ясувати чи суддя суб`єктивно вільний від особистих упереджень або необ`єктивності у окремій справі; та (іі) об`єктивного критерію, згідно з яким слід переконатися, що власне суд за певними показниками, зокрема за його складом, надає достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву щодо його безсторонності. Однак немає чіткого поділу між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю, оскільки поведінка судді може не лише призвести до виникнення об`єктивних застережень щодо його безсторонності з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивний критерій), але й може призвести до виникнення питання щодо особистих переконань судді (суб`єктивний критерій). Таким чином, у певних справах, у яких можуть виникати труднощі в отриманні доказів для спростування презумпції про суб`єктивну безсторонність судді, вимога об`єктивної безсторонності становить ще одну важливу гарантію. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певне значення або, іншими словами, «правосуддя не лише повинно здійснюватися, має бути видно, що здійснюється правосуддя». Важливою тут є довіра, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.

На переконання суду, викладені обвинуваченим доводи на обґрунтування відводу не свідчать про те, що поведінка головуючого по справі, в тому числі прийняті процесуальні рішення про відмову чи задоволення клопотань, викликають в об`єктивного спостерігача сумніви щодо неупередженості судді.

З огляду на викладе, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого по відвід судді Олейнікової Г.М..

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81, 82 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 по відвід судді Олейнікової Г.М. в кримінальному провадженні №12020170090002054 від 18.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Д.Д.Андрієць