Постанова № 9091043, 22.01.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1030/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьменко Л.В.,

при секретарі - Малинівському А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Валком-монтаж" <Текст >

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції <Текст >

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 30.01.2009 року за №0000222301/0 та за №0000232301/0. В обґрунтування позову посилається на те, що за результатами планової виїзної перевірки ПП "ВАЛком-монтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року складено акт від 21.01.2009 року за №18/23-01/31012215, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 30.01.09 р. про донарахування підприємству податку на прибуток в сумі 445591 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 136257 грн. та податкове повідомлення-рішення за №0000232301/0 від 30.01.09 р. по донарахування підприємству податку на додану вартість в сумі 354629 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 177315 грн.

Позивач не погоджується з донарахуванням податкових зобов'язань, вважає що відповідач безпідставно зазначив в акті перевірки про завищення позивачем скоригованих валових витрат в періоді, що перевірявся, на 1761005 грн. Зокрема, за договором поставки товарно-матеріальних цінностей, укладеному з ТОВ "Практікер" на умовах франко-склад позивачем до валових витрат включено 1299441,59 грн., які відповідач вважає документально не підтвердженими через відсутність у позивача товарно-транспортних накладних. Позивач вважає, що господарська операція з ТОВ "Практікер" підтверджена визначеними Законом розрахунковими, платіжними та іншими документами, підтвердження господарської операції товарно-транспортними накладними Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" не передбачено.

Позивач також зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки неправомірно виключено зі складу валових витрат 404882,91 грн. з операції з ТОВ "Фортіс-Інформ" за актами виконаних робіт від 28.05.2008 р. за №228, №229 з підстав відсутності підтверджуючих документів щодо отримання вказаних робіт (відсутність калькуляцій з повним переліком витрат, понесених у зв'язку з виконанням робіт (послуг)). Позивач зазначає, що Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та іншими нормативними актами, які регламентують ведення бухгалтерського обліку, не передбачено складання калькуляцій. В ході перевірки позивачем надавались усі передбачені законом документи, якими підтверджується отримання послуг позивачем.

Позивач також вважає безпідставним виключення податковим органом зі складу податкового кредиту у червні 2008 року суму ПДВ за податковою накладною №02/06-30 від 02.06.2008 року, отриманою від ТОВ "Практікер" в сумі 259888,32 грн. та у травні 2008 року суму ПДВ за податковими накладними від 23.05.08 р. №2/05-09 в сумі 44970,77 грн. та №28/05-08 від 28.05.08 р. у сумі 36005,82 грн., отриманими від ТОВ "Фортіс-Інформ", оскільки вказані суми відніс до податкового кредиту у відповідності до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги, зазначивши, що не погоджується з висновками податкового органу щодо включення позивачем до складу валових витрат операцій з ТОВ "Практікер " на загальну суму 56680,91 грн. по акту виконаних робіт від 26.06.2008 року №226 (в тому числі техобробка елементів металоконструкцій, які виконано згідно договору на послуги з технічної обробки обладнання №23/06-1 від 23.06.08 р.) з підстав відсутності підтверджуючих документів щодо отримання вказаних робіт (відсутність калькуляцій). Вказує, що в акті перевірки невірно вказано номер акту виконаних робіт, господарська операція з вказаним контрагентом підтверджена необхідними документами, а необхідність складання калькуляції витрат Законом не передбачена. Позивач вважає надуманим висновок відповідача щодо порушення ним норм Цивільного кодексу України щодо укладання та виконання договорів. Також вважає безпідставним виключення податковим органом зі складу податкового кредиту 11336,18 грн., оскільки вказана сума обрахована на підставі податкової накладної, виданої ТОВ "Практікер", що підтверджує факт придбання товарів (робіт, послуг).

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив на підставі того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті інспекцією в межах наданих повноважень і відповідно до порушень, які виявлені в процесі перевірки та зафіксовані у відповідному акті.

Вислухавши пояснення представників сторін, показання свідків та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки приватного підприємства " ВАЛком-монтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.09.2008р. ДПІ у м. Житомирі був складений акт №18/23-01/31012215 від 21.01.2009р., після чого 30.01.2009 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000222301/0, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 445591 грн. за основним платежем та 136257 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення - рішення за №0000232301/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 354629 грн. за основним платежем та 177315 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для донарахування зазначених податків і застосування штрафних санкцій було порушення підприємством Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, в акті перевірки вказано, що позивачем включено до складу валових витрат операції з ТОВ "Практікер" на загальну суму 1299441,5 грн. у підприємства відсутнє документальне підтвердження фактичного отримання від контрагента ТОВ "Практікер" товару, а саме товарно-транспортних накладних на перевезення ТМЦ, обов’язкова наявність яких передбачена "Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363.

Таке твердження відповідача є безпідставним, оскільки наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", яким затверджена товарно-транспортна накладна форми №1-ТН, в порушення вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992р. №493/92 не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

Також суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що з метою ухилення від сплати податку на прибуток та податку на додану вартість шляхом завищення валових витрат підприємства та податкового кредиту, позивачем були укладені договори з ТОВ "Практікер" та ТОВ "Фортіс-Інформ", які не спричинили реального настання наслідків всупереч ч. 5 ст. 203 ЦК України, а вказані в зазначених договорах роботи не були виконані в порушення ст. ст. 662, 655 та656 ЦК України. Тобто, на думку відповідача, зазначені договори є нікчемними.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були укладені договори на послуги технічної обробки обладнання з ТОВ "Практікер" від 23.06.2008р. та ТОВ "Фортіс-Інформ" від 13.05.2008р.

Судом встановлено, що роботи, вказані у зазначених договорах підтверджені актами здачі-прийомки виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, податковими накладними, рахунками на оплату.

В засіданні суду допитана в якості свідка інспектор податкової служби Овсійчук Л.А. не змогла обґрунтувати висновок, зроблений перевіряючими щодо заниження позивачем суми податку на прибуток та податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає факти порушень встановлені в акті перевірки не доведеними.

Крім того, ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідачем не надано доказів які б спростовували доводи позивача і не подано доказів правомірності донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №335/94-ВР, Законом України "Про податок на додану вартість" від 22.05.1997 р. №168/97-ВР, ст.ст. 86, 158-163,245 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 30 січня 2009 року за № 0000222301/0 про донарахування приватному підприємству "Валком-монтаж" податку на прибуток в сумі 581848 грн. та за №0000232301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 531944 грн.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Л.В. Кузьменко

Повний текст постанови виготовлено: 27 січня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.