Рішення № 90907479, 11.08.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4670/20

2/212/2636/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Чорного І.Я.,

з участю секретаря: Поперечної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що працював на підприємстві відповідача в умовах, які характеризувались перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища з 21.07.1993 року по 14.05. 2018 року, за професіями - підземний гірський робітник, підземний крипильник, гірничий робітник очисного забою.

25.02.2020 року медичним висновком ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини йому було встановлено професійні захворювання - вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вираженої вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, синдромом радикулопатії шийної з вираженими статико-динамічними порушеннями, з двобічним плечо-лопатковим перріартрозом, остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів, стійкий больовий синдром. Та радикулопатія попереково-крижова з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійкий больовий синдром.

У зв`язку із ушкодженням здоров`я через професійні захворювання йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнав та продовжує зазнавати, в зв`язку з професійним захворюванням змінилися його спосіб та якість життя, розмір моральної шкоди він оцінює в розмірі 200 000,00 грн., які просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

Позивач, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, строк своїм правом подати відповідь на відзив не скористався.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом позивач по справі ОСОБА_1 , пропрацював на підприємстві відповідача ПрАТ «Суха Балка» з 21.07.1993 року по 14.05. 2018 року, за професіями - підземний гірський робітник, підземний крипильник, гірничий робітник очисного забою, 14.05.2018 року був звільнений за власним бажанням по виходу на пенсію за віком на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача НОМЕР_1 .

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ "Український НДІ промислової медицини" м. Кривого Рогу "Про наявність професійного характеру захворювання" № 405 від 25.02.2020 року, позивачу встановлені професійні захворювання за діагнозами - вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вираженої вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, синдромом радикулопатії шийної з вираженими статико-динамічними порушеннями, з двобічним плечо-лопатковим перріартрозом, остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів, стійкий больовий синдром. Та радикулопатія попереково-крижова з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійкий больовий синдром.

09.04.2020 року на підприємстві ПрАТ "Суха Балка", проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4. Професійне захворювання є тривалий час роботи в умовах впливу шкідливих факторів.

Працюючи на шахті імені Фрунзе підземним гірником очисного забою з 25.08.1999-14.05.2018, виконував роботи з випуску і ліквідації зависань руди в вертикальних виробках, дроблення габаритів, доставку руди скреперними лебідками в рудоспуск.

Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди та робочого місця, мавших місце порушень режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених показників локальної вібрації та незручної робочої пози.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 25.02.2020 № 405 підставою для встановлення професійних захворювань, також послужив профмаршрут:

- 21.07.1993 - 21.12.1993 - гірник підземний, шахти імені Фрунзе, ПрАТ «Суха Балка»;

- 21.12.1993 - 08.06.1998 - кріпильник підземний, шахти імені Фрунзе, ПрАТ «Суха Балка».

За висновком МСЕК від 23.06.2020 року серії 12 ААА № 079100 позивачу було первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності, з яких первинно 40% по вібраційній хворобі та 15% по радикулопатії, повторно 10% по виробничій травмі 1997 року, третя група інвалідності, з наступним переоглядом 01.06.2021 року.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Оцінюючи позицію представника відповідача щодо відсутності підстав для покладення на підприємство відповідальності за завдану шкоду, оскільки відсутня вина підприємства в її заподіянні, суд вважає такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки між сторонами склалися трудові правовідносини, а професійне захворювання отримане позивачем також і під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим всі підстави, передбачені ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Стаття 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Отже, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Право на отримання виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Частиною третьою статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності зі ст.ст. 23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я та травмуванням внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійних захворювань та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 65 %, третю групу інвалідності, позивачу заподіяно моральну шкоду.

Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування, які не дають покращення в стані здоров`я. Крім того, постійно відчуває стійкий біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацією в кінцівки, біль та оніміння в кистях, побіління пальців рук на холоді, судоми в литкових та передплічних м`язах, біль в плечових, ліктьових та колінних суглобах, порушення ходи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України '' Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує час роботи позивача на підприємстві відповідача в шкідливих умовах, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, встановлену ІІІ групу інвалідності, тяжкість вимушених змін його життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 80 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 840 гривень 80 копійок.

Керуючись ст.ст. 153,237-1 КЗпП України, Законом України « Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду, в зв`язку з ушкодженням здоров`я, в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень, без утримання податку з доходів з фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави - судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

У решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329).

Повне рішення виготовлено та підписано без проголошення 11 серпня 2020 року.

Суддя: І. Я. Чорний