
Справа № 761/19019/20
Провадження № 1-кс/761/11939/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Лейтара О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Путраймса І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 052 33 від 27.06.2020, у якому
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бровари Київської області, громадянин України, українець, з повною середньою освітою, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має неповнолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
у с т а н о в и в :
До Шевченківського районного суду м. Києва звернулась слідчий Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Капінос М.О. iз погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Лейтаром О.С. клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 27.06.2020 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до якої останній 27.06.2020, перебуваючи біля входу у кафе «СушиВог» за адресою - м. Київ, вул. О. Теліги, 15, пошкодив вхідні двері, увійшовши до приміщення вказаного кафе, повторно таємно викрав велосипед ОСОБА_2 , вартістю 3 624 грн. Після цього з місця злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, наполягали на відсутності ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, захисник звернувся до слідчого судді зі скаргою на незаконність затримання ОСОБА_1 , зазначаючи, що останній затриманий не на місці вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, під час затримання підозрюваного при ньому не знайдено викраденого майна, що, на думку захисника, свідчить про наявність підстав про негайне звільнення ОСОБА_1 з-під варти.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.
Крім того, характер інкримінованого підозрюваному злочину, що вчинений з метою власного збагачення та, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 офіційного та стабільного джерела доходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків позапроцесуальної поведінки останнього.
Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Крім того, враховуючи наведені вище обставини, слідчий суддя вважає, що не виключено, що здійснення злочинної діяльності було основним способом заробітку підозрюваного, тому ризик вчинення останнім іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.
У той же час, слідчий суддя вважає не доведеним ризик, що підозрюваний може вдатись до дій з метою здійснення незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальну провадженні.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч.3 ст.185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1 , передбачає позбавлення волі на строк до шести років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов`язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Розглядаючи каргу захисника підозрюваного на незаконність затриманні ОСОБА_1 слідчий суддя бере до уваги таке.
Стаття 208 КПК, на підставі положень якої 27.06.2020 затриманий ОСОБА_1 , передбачає, що уповноважена особа має право без ухвали слідчого судді затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, зокрема, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
З протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_1 вбачається, що останній затриманий органом досудового розслідування 27.06.2020 о 10 год. 54 хв. на підставі наявного у працівників поліції опису зовнішніх прикмет підозрюваного, складених після перегляду відеозапису з місця події, на якому відображені дії особи, зовнішньо схожої на підозрюваного ОСОБА_1 , яка протиправно потрапивши до приміщення кафе «СушиВог», таємно заволодів, велосипедом «Cross Bike Legion 13 Black-Red», який вилучений у ОСОБА_1 під час його затримання.
Таким чином, затримання підозрюваного ОСОБА_1 здійснено у зв`язку з наявністю сукупності очевидних ознак, що вказували на причетність підозрюваного до вчиненого 27.06.2020 о 06:45 год. злочину, що спростовує аргументи захисника щодо незаконності затримання ОСОБА_1 та є підставою для відмови у задоволенні його скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
у х в а л и в :
У задоволенні скарги захисника Путраймса І.І. на незаконність затримання підозрюваного ОСОБА_1 відмовити.
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Капінос М.О. задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 25 серпня 2020 року включно.
Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 042 (сорок дві тисячі сорок) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя В.М. Циктіч
Судове рішення № 90907362, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 27.06.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/19019/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: