Ухвала суду № 90900432, 11.08.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 705/5846/16-к

Провадження по справі № 1-кп/752/1027/20

У Х В А Л А

"11" серпня 2020 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Єсауленко М.В.

при секретарі - Царанковій Д.В.,

під час підготовчого судового засідання кримінального провадження № 12015250000000390, дані про яке 14.09.2015р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цілиноград, Казахстан, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , що не має місця реєстрації, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, -

за участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора - Пилипаса Р.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Коваля О.В.,

представника потерпілих - Кузьмич Я.В.

встановив:

З червня 2016 року в проваджені Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебував обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 . Ухвалою Верховного Суду України від 23.07.2019р. підсудність дійсного кримінального провадження визначена за Голосіївським районним судом м. Києва. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2019р. провадження призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор вважає обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України та просить призначити провадження до судового розгляду. Окрім того заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування вимог посилався на те, що розгляд дійсного провадження багато років ускладнювався тим, що сторона захисту ухилялася від суду. Після визначення підсудності справи за Голосіївським районним судом м. Києва, обвинувачений також до суду декілька разів не з`являвся, та причини такої неявки не були поважними. Вважає, що зазначені обставини свідчать про ризик ухилення від суду.

Сторона захисту проти призначення провадження до судового розгляду не заперечувала. У клопотанні про обрання запобіжного заходу просила відмовити, вважаючи його вимоги щодо наявності ризиків безпідставними та необгурнтованими. Так, заперечуючи щодо ризику ухилення від суду, посилалася на те, що обвинувачений не з`являвся на деякі судові засідання, але причини такої неявки були пов`язані з неможливістю прибуття захисника, причини неявки якого також були обумовлені карантинними обмеженнями, які були введені на території України, що позбавляло їх можливості приїхати з м. Миколаєва. Також захисник посилався на те, що клопотання прокурора містить передчасні твердження щодо доведеності винуватості обвинуваченого. Запевняв суд у тому, що буде достатнім застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, і його підзахисний буде з`являтися до суду за першим викликом.

Обвинувачений в судовому засіданні також підтримав позицію захисника. Зазначив про те, що не з`являвся до суду, оскільки знав, що не міг приїхати його захисник, а також зазначав про відсутність міжміського сполучення у період карантину.

Представник потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Кузьмич Я.В. підтримала клопотання прокурора. Зазначила про те що тривалий розгляд дійсного провадження Уманським міськрайонним судом Черкаської області був пов`язаний з неодноразовими неявками сторони захисту, тому за клопотанням потерпілих була змінена підсудність. Вважає, що неявка обвинуваченого у судові засідання свідчить та доводить ризик ухилення від суду.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, судів приходить до наступного.

Виконавши вимоги ст.ст.342-345 КПК України, ознайомившись з обвинувальним актом, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення не встановлено, його підсудність Голосіївському районному суду м. Києва визначена ухвалою Верховного Суду України.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, суд дійшов до наступного. Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, яке відбулося у с. Ладиженка Уманського району 13.09.2015р. о 19 год. 45 хв., під час керування ним транспортним засобом, та яке призвело до загибелі 4 осіб. Дійсне провадження було неодноразовим предметом судового розгляду Уманським міськрайонним судом Черкаської області. Ухвалою Верховного Суду України від 23.07.2019р. підсудність дійсного кримінального провадження визначена за Голосіївським районним судом м. Києва та в ухвалі суду зазначено про те, що такою винятковою підставою для зміни підсудності, є проживання більшості потерпілих у Голосіївському районі м. Києва, що також буде сприяти забезпеченню оперативності й ефективності розгляду та дотримання засад кримінального провадження щодо розумності строків судового розгляду.

Після призначення провадження до підготовчого судового розгляду Голосіївським районним судоми м. Києва, обвинувачений декілька разів не з`являвся до суду, зокрема: 12.12.2019р., 12.06.2020р. і 10.08.2020р. зазначені неявки визнані судом неповажними.

Наведене доводить, що ризик переховування обвинуваченого від суду, на якій вказував прокурор, як на підставу для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є дійсними та триваючим. Тому, керуючись вимогами ст.177, 178. ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає, що ризик переховування у сукупності із даними обвинувачення, викладеними у обвинувальному акті, є підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що буде відповідати характеру та тяжкості інкримінованих ОСОБА_1 дій, та усуне подальший ризик його переховування від суду.

Обставин, які б унеможливлювали обрання такого суворого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, судом не встановлено. Суду не надано доказів того, що менш тяжкий запобіжний захід, зокрема і особисте зобов`язання, на який вказує сторона захисту, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення альтернативного виду запобіжного заходу. З заявами про особисту поруку до суду ніхто не звертався.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, провівши підготовку до судового розгляду і вирішивши питання, передбачені ч.2 ст. 315 КПК України, суд приходить до висновку про закінчення підготовчого провадження.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, пп. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194-201, ст.ст. 315, 350 КПК України, суд, -

ухвалив:

клопотання прокурора задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 09.10.2020 року включно, взявши його під варту в залі суду.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання.

призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, у відкритому судовому засіданні Голосіївського районного суду м. Києва о 13 годині 15 хвилин 11 серпня 2020 року.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя М.В. Єсауленко