Ухвала суду № 90899680, 11.08.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4227/19

Номер провадження 1-кп/629/138/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання –Воєводіній О.В., за участю прокурора -Шульги Ю.М., потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинуваченого – ОСОБА_3 , захисника- Строгова С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019220380000903 від 19.06.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, розлученого, маючого малолітню дитину, з вищою освітою, студента денного відділення Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Ухвалами Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.05.2020 та від 08.07.2020 продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід, застосований ухвалою Харківського апеляційного суду від 19.03.2020, у виді цілодобового домашнього арешту із зобов`язанням: носити електронний засіб контролю; прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на два місяці. В обґрунтування клопотання зазначено, що усвідомлюючи можливість отримання покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін ОСОБА_3 , з метою уникнення покарання, може незаконно впливати на свідків, які на цей час не допитані судом, перешкоджати суду у інший спосіб. Наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, є підставою вважати, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для їх запобігання. Просив при вирішенні клопотання врахувати положення ст. 3 Конституції України, відповідно до якої життя людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю, та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений надав письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, в яких просив замінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, з 20.00 год. до 07.00 год., із покладенням обов`язків: не відлучатися із міста без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. В обґрунтування заперечень зазначено, що стороною обвинувачення за весь час не надано жодного доказу порушення ОСОБА_3 умов запобіжного заходу та не надано доводів стосовно потреби у запобіжному заході взагалі. Прокурор лише посилається на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких не доведено. Зазначив, що він тривалий час перебував під вартою та перебуває під цілодобовим домашнім арештом, та за цей час сторона обвинувачення не надала жодних вагомих доказів вчинення ним кримінального правопорушення, та наявності ризиків. Також зазначив, що він має малолітню дитину, яка потребує його допомоги та виховання; перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом він не має можливості працювати та належним чином забезпечувати себе та свою дитину, не може допомагати батькам, з яких мати є інвалідом ІІІ групи; являючись студентом магістратури Харківського національного автодорожнього університету, не має можливості закінчити навчання через перебування під цілодобовим домашнім арештом; не працюючи протягом тривалого часу, не має можливості сплачувати комунальні платежі; має постійне місце проживання та місце реєстрації, раніше не судимий, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків. Крім того, зазначив, що має незадовільний стан здоров`я, у зв`язку з чим лікувався на денному стаціонарі за дозволом суду, та на даний час повторно потребує стаціонарного лікування. З дозволу суду він залишав своє житло, у тому числі і на весь день, і повертався додому у визначений судом час, що свідчить про відсутність ризику ухилення від правосуддя.Також зазначив, що на свідків чи потерпілих ніяким чином він не впливає та не має таких намірів, взагалі не спілкується з цими особами, ніяким іншим чином не перешкоджає суду, від суду не переховується та не має таких намірів, з`являється на всі без виключення виклики суду, розгляд справи ніяким чином не затягує, жодного разу не відлучався з визначеного ухвалою місця без дозволу суду, не вчиняє жодних протиправних дій. Також на підтвердження наявності вакантних робочих місць, де ОСОБА_3 зміг би працювати та отримувати заробітну плату, надав довідку ФОП « ОСОБА_4 », в якій вказано перелік вакантних посад, графік роботи, та зазначено, що у разі зміни запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту, ОСОБА_3 буде надано будь-яку з існуючих посад.

Захисник підтримав заперечення та клопотання обвинуваченого.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Статтею 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачуєтьсяу вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до злочинів проти життя та здоров`я особи. Такі злочини носять підвищену суспільну небезпеку. Також суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7-ми до 10-ти років. При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для застосування запобіжного заходу, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Також суд враховує вік обвинуваченого та стан його здоров`я, міцність соціальних та суспільних зв`язків, а саме те що він має постійне місце проживання, розлучений, має малолітню дитину, батьків, його мати є інвалідом 3 групи, офіційно не працевлаштований, навчається у вищому навчальному закладі, позитивно характеризується за місцем навчання, є головою громадської організації «Федерація вільної боротьби Лозівщини», раніше не судимий.

Обставини, які виникли після прийняття судового рішення Харківського апеляційного суду від 19.03.2020 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та ухвал Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.05.2020 та від 08.07.2020 про продовження вищевказаного запобіжного заходу, що свідчили б про відсутність чи зменшення ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, не змінились. Наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення та відповідних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, серед інших обставин, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, за результатом якого судом апеляційної інстанції 19.03.2020 було постановлено відповідне судове рішення про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

В той же час, з об`єктивних причин свідки не допитані, докази, передбачені ст.84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту, у цей період не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 3, 4 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 вказаного Кодексу є дійсними.

Таким чином, суд вважає, що вищевказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в якому ОСОБА_3 обвинувачується.

Разом з тим, обвинувачений перебуває під цілодобовим домашнім арештом, який є одним з найсуворіших запобіжних заходів (після тримання під вартою) майже 5 місяців, претензій з боку сторони обвинувачення щодо порушення режиму запобіжного заходу і процесуальної поведінки наразі не встановлено, що на думку суду свідчить про деяке зменшення вказаного ризику.

Крім того, з пояснень обвинуваченого вбачається, що він проживає за місцем відбуття домашнього арешту один, враховуючи об`єктивну необхідність заробляти на життя для забезпечення життєвих потреб людини, та необхідність виконання батьківських обов`язків щодо своєї малолітньої дитини, зважаючи на відсутність від органів Національної поліції та прокурора, відомостей про недотримання обвинуваченим вимог запобіжного заходу, суд вважає можливим застосувати стосовно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.

При цьому, з метою недопущення переховування обвинуваченого від суду та впливу на свідків і потерпілих, доцільним є покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177,181,371,372,392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора – задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , змінивши вказаний запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період доби, та заборонивши в період часу з 20 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 : носити електронний засіб контролю; прибувати за викликом до суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; не відлучатися з м. Лозова Харківської області без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поза межами судового засідання, експертом Дубовиком І.А. та свідками: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (за обставинами вказаного кримінального провадження), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та іншими свідками в кримінальному провадженні.

Встановити строк дії ухвали 2(два) місяці, тобто до 09 жовтня 2020 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.А. Мицик