Рішення № 90895980, 11.08.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/4642/19

Провадження № 2/415/220/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Васильєвої В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Лисичанського міського суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона працювала в Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» на посаді гірничого робітника з виробці породи 2 розряду. Факт трудових правовідносин підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 . 16 червня 2017 року позивач була звільнена з роботи за ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з виходом на пенсію. На день звільнення відповідач мав перед нею заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 3386,26 грн., яка складається з заборгованості на лютий 2017 року в розмірі 430 грн. за березень 2017 в розмірі 2900грн. за травень 2017 в розмірі 56.26. грн. У подальшому відповідач не провів з позивачкою повний розрахунок, зокрема не виплатив позивачці заборгованість по заробітній платі, яка залишається не погашеною станом на сьогодні, що підтверджується довідкою відповідача №35 від 24.05.2019.

На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 78166,65 грн. за період з 17.06.2017 по 03.06.2019 та стягнути судовий збір в розмірі 781,67 грн.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

02.03.2020 року ухвалою суду було прийнято до провадження цивільну справу № 415/4642/19 та призначено її до розгляду.

21.07.2020 року представником відповідача наданий відзив на позовну заяву.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що у позивача наявна заборгованість по заробітній платі, а також із позивачем несвоєчасно проведено розрахунок при звільненні.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнали частково в сумі 52870,68 грн.

Позивачка ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, до суду надане письмове клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.

Представник відповідача - ПАТ «Лисичанськвугілля» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 , заповненою 16.12.1993 року, на підставі наказу №504-К від 16.06.2017 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнена за ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з виходом на пенсію.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем та 16.06.2017 звільнена.

Згідно з довідкою № 36 від 24.05.2019 р., яка видана відокремленим підрозділом «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова», середньоденний заробіток складає 159,85 грн.

Згідно з довідкою № 35 від 24.05.2019 заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 становить 3386,26 грн.

Згідно з довідкою № 130 від 28.07.2020 року заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 у розмірі 3386,26 грн. виплачена 23.08.2019 року.

Мотивувальна частина

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня аробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою № 36 від 24.05.2019 року середньоденний заробіток складає 159,85 грн.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 17.06.2017 року по 03.06.2019 року, тобто за 493 робочих днів (з 17.06.2017 року по 03.06.2019 року було 493 робочих днів) становить 78806 грн. 05 коп. (159,85 грн. х 493 дні).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку при звільненні підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 781,67 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 430 ЦПК України ,ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), ст.ст. 116, 117 КЗпП України, абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, Законом України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку при звільненні, задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 78806 (сімдесят вісім тисяч вісімсот шість) гривень 05 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 781 (сімсот вісімдесят одну) гривню 67 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3;

Представник позивача6 ОСОБА_2: АДРЕСА_2 , ордер серії ЛГ № 019966 від 17.05.2019 року;

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», місцезнаходження за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, ЄДРПОУ 32359108.

Повний текст судового рішення складено 11.08.2020.

Суддя Ю. О. Калмикова