Ухвала суду № 90895954, 11.08.2020, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 р. м. Кремінна

Справа № 414/205/20

Провадження № 8/414/2/2020

Суддя Кремінського районного суду Луганської області Панчук М.В., перевіривши дотримання вимог ЦПК України при зверненні адвоката Скалецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі № 414/205/20 (провадження № 2-н/414/5/2020) за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Вимоги до форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлені ст. 426 ЦПК України.

Ухвалою судді від 07.07.2020 зазначену заяву було залишено без руху, оскільки її було подано з недотриманням наступних вимог діючого законодавства.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 426 ЦПК України у заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: ім`я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; інші учасники справи. Проте заявником у заяві зазначено учасників, як позивача та відповідача, що є хибним визначенням статусу учасників.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами додається документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником.

Як вбачається із поданої заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, вказана заява підписана О. Скалецьким, який діє в інтересах боржника ОСОБА_1 , проте до заяви не додано документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, що також підтверджено переліком у додатку до заяви.

Відповідно з п. 6 ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами додається у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Як вбачається із заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, заявник зазначає, що він дізнався про вказаний судовий наказ 05.06.2020, заява ОСОБА_3 подана до суду 23.06.2020, проте заява не містить жодних доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 копії судового наказу 05.06.2020. До того ж, клопотання про поновлення пропуску строку на подання заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами до вказаної заяви не додано.

Проте, відповідно до матеріалів справи №414/205/20, копія судового наказу разом з заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами були направлені на зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 31.01.2020 року, відповідно до вимог ст.169 ЦПК України. Вказані документи повернулися до суду 12.02.2020 з відміткою про причини повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» .

З огляду на вказане, судом належно направлено копію судового наказу з доданими документами та фактичне неотримання боржником останнього не є перешкодою у звернення судового наказу до виконання.

Як вбачається із п.1 ч. 2 ст. 423, п.1 ч.1 ст. 424 ЦПК України вказана заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами могла бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, тобто перебіг цього строку починається 12.02.2020, а закінчується 13.03.2020.

Отже, враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували факт отримання боржником ОСОБА_1 копії судового наказу 05.06.2020, наявність доказів належного направлення судом копії судового наказу з заявою та доданими до неї документами на зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 , суд вбачає пропуск заявником строку подачі вказаної заяви, проте звертає увагу заявника на можливість подачі до суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

А тому ухвалою суду від 07.07.2020 судом було надано заявнику строк для усунення недоліків відповідно до ст. 185 ЦПК України у вигляді десяти днів з дня отримання копії ухвали та попереджено заявника, що у разі невиконання вимог ухвали заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута. Також було звернуто увагу заявника, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк залишення заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину. Однак заявник у встановлений судом строк зазначені в ухвалі недоліки заяви не усунув.

Так, копія ухвали про залишення позову без руху була надіслана заявнику ОСОБА_1 , за місцем його проживання за адресою, вказаною у заяві та заявник ОСОБА_1 особисто отримав ухвалу суду про залишення заяви без руху 17.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 92905 0340597 1. Проте позивачем жодних дій, спрямованих на усунення виявлених недоліків, включно до 11.08.2020 вчинено не було.

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 6 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 розділ ХІI «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-ІХ від 18.06.2020 пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України викладено в наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п.2 розділу ІІ ЗУ № 731-ІХ від 18.06.2020 процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Двадцятиденний строк на подачу позивачем заяви про продовження відповідного процесуального строку, який визначено ЗУ № 731-ІХ від 18.06.2020, сплив 07.08.2020. Заявник отримав копію ухвали про залишення заяви без руху від 07.07.2020 - 17.07.2020, проте станом на 11.08.2020 останній як не вжив будь-яких заходів щодо усунення недоліків, визначених судом так і не подав до суду заяву про продовження відповідного процесуального строку.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків, проте у п. 53 рішення Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» від 19.06.2011 зазначається, що право на суд не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24.07.2003 та п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначається, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, оскільки заявник не виявляє зацікавленості провадженням у його справі, у встановлений судом строк, який був достатнім, не усунув виявлені недоліки заяви та не подав заяву про продовження йому процесуального строку, суддя вважає за необхідне повернути заяву, роз`яснивши заявнику його право на повторне звернення з відповідною заявою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 259-260, 354 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

заяву адвоката Скалецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами – вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику його право на повторне звернення з відповідною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя М.В. Панчук