Вирок № 90895104, 10.08.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1253/19

Провадження № 1-кп/309/54/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2020 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Волощук О.Я.

при секретарі Зейкан Н.Л.

за участю прокурора Ворон М.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Габор Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст матеріали кримінального провадження №12019070050000177 внесеного до ЄРДР від 25.02.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, уродженця с. Гроза Шевченківського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2019 року о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись по місцю свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час сварки зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , заподіяв останній п`ять ударів руками в область голови, спричинивши їй тілесні ушкодження у виді: крововиливу під м`які покриви голови; субконюктивального крововиливу в праве та ліве око; синців правої та лівої орбітальних ділянок, середньої третини лівого передпліччя по зовнішній поверхні, нижньої третини правого плеча по зовнішній поверхні; ушитих ран верхньої та нижньої повіки правого ока; перелому кісток носа; крововиливу під м`яку мозкову оболонку та дрібно крапкових крововиливів в речовину головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи №39 від 03.04.2019 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень: тупої травми голови, яка супроводжувалась субдуральною гематомою, субархноїдальним крововиливом та ускладнилась забоєм, набряком речовини головного мозку ОСОБА_2 , перебуваючи в реанімаційному відділенні Хустської районної лікарні померла о 8 год. 30 хв. 01.03.2019 року.

За вказаний кримінальний злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України не визнав. Суду пояснив, що 24.02.2020 року в неділю відпочивав разом із друзями вдома ОСОБА_3 . Випили пляшку самогону на трьох. Зранку, прокинувшись приблизно о 7-8 годині місцевого часу, пішов додому. Мати попросила його купити та принести їй самогону, що він і зробив: придбав 0,5 л самогону у свого знайомого. Пляшку самогону, яку він купив, вони розпили з матір`ю. Розпивали за столом у кімнаті, в якій спала його мати. В ході розпивання спиртного, ОСОБА_1 вийшов у туалет, матір залишилась у кімнаті. Повертаючись із туалету, побачив, як мати, виходячи із іншої кімнати, переступаючи поріг, спіткнулась, впала, вдарилась головою об стіл та втратила свідомість. Падаючи на підлогу вона вдарилась чолом, лежала боковою частиною лиця до підлоги. Він перевернув матір на спину, намагався привести до тями, бив рукою по обличчю і вона прийшла до тями. Крові на її обличчі не було. Далі допомагав матері дійти до дивану, а та, не розуміючи, сварила його, що він її б`є. Він образився на її слова і пішов з дому до знайомих, де залишився ночувати. Наступного дня він пішов на роботу, далі - повернувся додому. Мати лежала на дивані. Він спитав її чи вона спить, однак, вона йому нічого не відповіла. Він ліг спати на підлозі в цій же кімнаті. Через деякий час прийшла ОСОБА_3 із ОСОБА_4 , розбудили його і спитали в чому справа, що матір знаходиться без свідомості, викликала швидку. ОСОБА_1 не поїхав до лікарні, бо мав намір позичити від своєї тітки грошей для лікування матері. Відносини між ним та матір`ю, на його думку, були нормальними, незважаючи на те, що вони іноді сварилися з приводу недостатку грошей. Матір не бив. У день події вдарив її декілька разів по обличчю, коли приводив її до тями після того як вона впала. Про те, що його мати впала нікому не розповідав, навіть слідчому при допиті на досудовому слідстві, оскільки перебував у шоковому стані, сподівався на те, що мати прийде до свідомості і розповість все як було насправді. Йому дуже прикро через те, що його мати померла, однак, просив його виправдати.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України стверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та письмовими матеріалами кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив те, що померла ОСОБА_2 була його рідною сестрою. Обвинувачений допомагав метері грошима та по господарству. Відносини в них були нормальні. Померла була працьовитою жінкою, проте зловживала спиртними напоями, часто запрошувала до себе додому різних людей з якими вживала алкоголь. Про обставини події дізнався, коли йому повідомили про те, що сталося. Йому відомо, що у день події обвинувачений разом з матір`ю розпивали спиртні напої. Претензій до обвинуваченого не має. Цивільного позову не заявляє. Потерпілий просив притягнути ОСОБА_1 до кримінальної відповідальної згідно вимог закону.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вони з чоловіком ОСОБА_4 проживають неподалік від будинку сім`ї ОСОБА_1 . У неділю 19 лютого 2019 року приблизно о 18 годині обвинувачений ОСОБА_1 прийшов до них у гості. Сказав, що посварився зі своєю матір`ю і вона вигнала його з будинку. Вона, її чоловік ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розпили пляшку спиртного. Обвинувачений залишився переночувати. Зранку наступного дня - пішов. Її чоловік ОСОБА_4 теж пішов на роботу, а повернувшись додому, повідомив, що будинок потерпілої ОСОБА_2 не опалюється, бо не видно диму із димаря її будинку, що викликало в нього занепокоєння, тому вони вирішили піти туди. Коли прийшли до будинку матері обвинуваченого, то вхідні двері були не замкнені. В одній із кімнат будинку на дивані знайшли ОСОБА_2 без свідомості, дуже побиту, з одного ока текла кров, обличчя опухле і все сине, порізів не бачила. В будинку крім потерпілої був обвинувачений ОСОБА_1 , який спав на підлозі в цій же кімнаті. Свідок зазначила, що відносини обвинуваченого з матір`ю були не дуже хорошими, між ними часто виникали сварки через зловживання матір`ю спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що ОСОБА_1 його сусід, проживає на сусідній вулиці. У день події, ввечері прийшов до них додому, просив заночувати. Зранку він пішов на роботу. Коли повернувся, сказав дружині ОСОБА_3 , що необхідно піти подивитися чи все в порядку в будинку, де проживає ОСОБА_1 , оскільки запідозрив щось погане. Коли вони прийшли, то двері на будинку були відкриті. ОСОБА_2 лежала на дивані, її обличчя було синім, текла кров з ока. Обличчя, ніс були розбиті. Інших пошкоджень на її тілі не бачив. Намагався привести потерпілу до тями, а його дружина викликала швидку допомогу. Обвинувачений спав на підлозі біля серванту. Вони його розбудили, почали з`ясовувати, що трапилось. ОСОБА_1 говорив, що нічого не знає. Коли побачив матір без свідомості поводився спокійно, далі - вийшов на двір. Коли швидка допомога забрала його матір, він почав плакати.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що про подію в сім`ї ОСОБА_8 йому відомо тільки зі слів сусідів, сам він не був очевидцем події. З ОСОБА_1 вони не є друзями. Про взаємовідносини між ним та його матір`ю йому невідомо. Одне йому відомо точно, те що як обвинувачений, так і його матір зловживали спиртними напоями. Зі слів сусідів йому відомо про те, що потерпіла декілька разів зверталася до сусідів по допомогу, просила захисту та допомоги у зверненні до поліції. Допускає те, що саме обвинувачений міг спричинити своїй матері тілесні ушкодження.

Судовий експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні суду пояснив, що ним проводилась експертиза трупа ОСОБА_2 . В ході проведення судово-медичної експертизи трупа потерпілої, даних медичної документації, лабораторних даних, відомих обставин у справі, смерть ОСОБА_2 , 1963 року народження настала внаслідок тупої травми голови, яка супроводжувалась субдуральною гематомою, субарахноїдальним крововиливом та ускладнилась забоєм, набряком речовини головного мозку, що і явилось безпосередньою причиною її смерті.

Підшкірні крововиливи лобної ділянки, крововиливи у тім`яних долях справа, забій в тім`яній зоні, виключають виникнення даних тілесних ушкоджень від одного удару. Від простого падіння, саме такі тілесні ушкодження, які були виявлені на тілі померлої ОСОБА_2 не могли настати. Тілесні ушкодження були вчинені неодноразово, що свідчить про те, що потерпілій ОСОБА_2 було спричинено не один удар, тілесні ушкодження було спричинено тупим предметом, яким могли бути руки, затиснуті в кулак.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України стверджується і письмовими матеріалами кримінального провадження:

- рапортом чергового інспектора Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області Антонь В.В. від 25.02.2018 року про те, що 25.02.2019 року о 17 год. 29 хв. надійшло повідомлення служби 102 про те, що 25.02.2019 року о 17 год. 29 хв. заявник ОСОБА_4 повідомив про те, що його знайомий ОСОБА_1 побив свою матір, яку відвезли в лікарню. Прибувши на місце події встановлено, що як пояснив ОСОБА_1 , о 18 год. 00 хв. 24.02.2019 року в ході сварки спричинив тілесні ушкодження, наносячи удари руками по голові та тілу своїй матері - ОСОБА_2 , 1963 по місцю свого проживання в будинку АДРЕСА_1 . Про те, що вчинив нікому не повідомив, оскільки знаходився у стані алкогольного сп`яніння, ліг спати, залишивши матір на ліжку. Внаслідок побиття ОСОБА_2 доставлено в Хустську районну лікарню, поміщено в реанімаційне відділення у важкому стані (т.2 а.с.53);

- рапортом чергового інспектора Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області Томишин І.В. від 05.05.2018 року про те, що 05.05.2018 року о 23 год. 48 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за ОСОБА_2 повідомила поліцію про те, що її син ОСОБА_1 та невістка в стані алкогольного сп`яніння вчинили сварку, били свого сина за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.240);

- рапортом чергового інспектора Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області Антонь В.В. від 26.07.2018 року про те, що 26.07.2018 року о 16 год. 37 хв. надійшло повідомлення служби 102 про те, що 26.07.2018 року о 16 год. 34 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 наносить тілесні ушкодження своїй матері ОСОБА_2 (т.1 а.с. 241);

- висновком судово-медичного експерта ОСОБА_9 Хустського районного відділення Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи №39 від 04.03.20219 року згідно якого, на підставі даних судово-медичного дослідження, даних медичної документації, лабораторних даних, відомих обставин у справі смерть ОСОБА_2 , 1963 року народження настала внаслідок тупої травми голови, яка супроводжувалась субдуральною гематомою, субарахноїдальним крововиливом та ускладнилась забоєм, набряком речовини головного мозку, що і явилось безпосередньою причиною її смерті. Дана причина смерті стверджується виявленням при судово-медичній експертизі трупа крововиливів під м`яку оболонку мозку, дрібно крапкових крововиливів в речовину головного мозку, а також даними судово-гістологічного методу дослідження. При судово-медичні експертизі трупа ОСОБА_2 , 1963 року народження, виявлено наступні тілесні ушкодження: крововилив під м`які покриви голови, крововилив під м`яку мозкову оболонку; дріднокапкові крововиливи в речовину головного мозку; субкон`юктивальні крововиливи в праве та ліве око; перелом кісток носа; ушиті рани верхньої та нижньої повіки правового ока; синці правої та лівої орбітальних ділянок, середньої третини лівого передпліччя по зовнішній поверхні, нижньої третини правого плеча по зовнішній поверхні; ушита післяопераційна рана лобно-скронево-тім`яній ділянці справа; трепанаційний отвір кісток склепіння справа. Тілесні ушкодження у виді ушитої рани та трепанаційного отвору виникли внаслідок надання кваліфікаційної медичної допомоги і тому при визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймаються. Тілесні ушкодження у виді крововиливів під м`які покриви голови, субкон`юктивальних крововиливів в праве та ліве око, синців правої та лівої орбітальних ділянок, середньої третини лівого передпліччя по зовнішній поверхні, нижньої третини правого плеча по зовнішній поверхні виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки затиснуті в кулак або зап`ястя рук сторонньої особи, що діяли по ударному механізму спричинення, є прижиттєвими, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Згідно пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року не знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_2 .

Тілесні ушкодження у виді ушитих ран верхньої та нижньої повіки правого ока, перелому кісток носа виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки затиснуті в кулак або зап`ястя рук сторонньої особи, що діяли по ударному механізму спричинення, є прижиттєвими, мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Згідно пункту 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року не знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_2 .

Тілесні ушкодження у виді крововиливу під м`яку мозкову оболонку, дрібно крапкових крововиливів в речовину головного мозку виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки затиснуті в кулак або зап`ястя рук сторонньої особи, що діяли по ударному механізму спричинення, є прижиттєвими, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Згідно пункту 2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_2 . Вказані тілесні ушкодження можуть вкладатися в час події, що мала місце 24.02.2019 року. Згідно медичної карти стаціонарного хворого №2631/143 смерть ОСОБА_2 констатовано 01.03.2019 року о 08 год. 30 хв. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 , 1963 року народження, можна припустити, що в момент отримання тілесних ушкоджень вона могла знаходитись як у вертикальному, так і в горизонтальному, або близькому до такого положення, при цьому можна припустити, що мала місце не менше як п`ятикратна дія травмуючи предметів (т.1 а.с.244-250);

- протоколом огляду місця події від 25.02.2019 року та ілюстративними таблицями до протоколу в будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_2 . Перед початком огляду вхідні двері до будинку працівникам поліції відчинив ОСОБА_1 . В ході проведення огляду в одній із кімнат на дивані виявлено плями темно-бурого кольору на наволочці одіяла, на матраці та на наволоці подушки, з яких зроблено вирізи та вилучено. Крім того, виявлено чоловічі джинси синього кольору в яких на момент огляду був одягнений ОСОБА_1 , спереду на яких наявні плями темно-бурого кольору. На підлозі біля стола знаходились залишки їжі та пляшка горілки «Хлібний дар» (т.2 а.с.20);

- висновком Закарпатського обласного бюро судової медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА судового експерта-імунолога ОСОБА_12 за №157 від 19.03.2019 року згідно якого кров від трупа ОСОБА_2 , 1963 року народження відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_1 , 1983 року народження відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО (т.2 а.с.28-29);

- висновком Закарпатського обласного бюро судової медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА судово- медичного експерта-імунолога ОСОБА_11 за №168 від 29.03.2019 року згідно якого кров від трупа ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. У слідах на вирізці із матрацу (об`єкт №1), вирізці із підковдри (об`єкт №2-4), наволочці (об`єкт №5-7), вилучених при огляді місця події знайдено кров людини. При встановленні групової належності крові у слідах на речових доказах за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО у об`єктів виявлено антиген В, а у об`єктів №1-5 ще і ізогемаглютинін анти-А. Таким чином кров у слідах на вирізці з матрацу, вирізці із підковдри, наволочці могла походити від людини з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 (т.2 а.с.41-45);

- висновком Закарпатського обласного бюро судової медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА судово- медичного експерта-імунолога ОСОБА_11 за №180 від 05.04.2019 року згідно якого кров від трупа ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. У слідах на штанах ОСОБА_1 (об`єкт №1,4) знайдена кров людини. При встановленні групової належності крові у слідах на речовому доказі за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО у об`єктів №1,4 виявлений антиген В. Таким чином, кров у слідах на штанах могла походити від людини з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 . У слідах на штанах ОСОБА_1 (об`єкт №2,3,5-10) кров не знайдена (т.2 а.с.47-51);

- висновком судово-психіатричного експерта №30 від 04.04.2019 року Обласної психіатричної лікарні м. Берегово Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА згідно якого ОСОБА_1 в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння психічним захворюванням не страждав і не страждає ним, виявляє ознаки синдрому алкогольної залежності. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння перебував у стані простого звичайного алкогольного сп`яніння, що не позбавляло його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.30-33).

Статею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Щодо презумпції невинуватості, Європейський суд з прав людини в рішенні «Barbera Messegue and Jabardo v Spain» зазначив, що право на презумпцію невинуватості передбачає, щоб тягар доказування покладався на сторону обвинувачення.

Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я,честь і гідність,недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Заперечення обвинуваченим ОСОБА_1 спричинення потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що призвели до її смерті спростовує сукупність встановлених в судовому засіданні обставин вчиненого діяння: зловживання алкоголем обвинуваченим, нанесення ударів в область голови, характер та їх локалізацію, взаємовідносини обвинуваченого та потерпілої: потерпіла неодноразово зверталась до органів поліції про те, що син вчиняє фізичне насильство щодо неї.

Суд враховує те обставину, що обвинувачений ОСОБА_1 під час події перебував у стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений заперечував спричинення ним тілесних ушкоджень матері, що потягли за собою смерть потерпілої, проте в ході судового розгляду його твердження не знайшли свого підтвердження та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Таку поведінку і пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як намір уникнути кримінальної відповідальності та справедливого покарання за вчинене.

Суд враховує ту обставину, що в суді обвинувачений не надав ґрунтовних пояснень причин його ночівлі в будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , його суперечливих показань щодо отримання тілесних пошкоджень його матір`ю від падіння і перенесення її на диван та залишення її в будинку, його дії на наступний день.

За таких обставин, оцінивши покази обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_5 , свідків, заслухавши судового експерта, дослідивши матеріали кримінального провадження в їх сукупності, встановлено достатньо підстав обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 про те, що він 24 лютого 2019 року о 18 годині 40 хвилин, знаходячись по місцю свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час сварки зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , заподіяв останній п`ять ударів руками в область голови, спричинивши їй тілесні ушкодження у виді: крововиливу під м`які покриви голови; субконюктивального крововиливу в праве та ліве око; синців правої та лівої орбітальних ділянок, середньої третини лівого передпліччя по зовнішній поверхні, нижньої третини правого плеча по зовнішній поверхні; ушитих ран верхньої та нижньої повіки правого ока; перелому кісток носа; крововиливу під м`яку мозкову оболонку та дрібно крапкових крововиливів в речовину головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи №39 від 03.04.2019 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень: тупої травми голови, яка супроводжувалась субдуральною гематомою, субархноїдальним крововиливом та ускладнилась забоєм, набряком речовини головного мозку ОСОБА_2 , перебуваючи в реанімаційному відділенні Хустської районної лікарні померла о 8 год. 30 хв. 01.03.2019 року - у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті описаного у ч. 1 ст. 121 КК України діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільно небезпечні наслідки (первинний - тяжкі тілесні ушкодження і похідний - смерть).

Заперечення обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України суд розцінює як форму захисту та намаганням уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки такі спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, і які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми у справі.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст. 50 КК України, про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень та випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України - злочин тяжкий, особу винного, його характеристику - по місцю проживання характеризується посередньо (т.2 а.с.24), на обліку у психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря-нарколога психо-наркологічного відділення Хустської райполіклініки із діагнозом - синдром алкогольної залежності (т.2 а.с.26), його ставлення до наслідків злочину.

Суд дає оцінку тому, що обвинувачений ОСОБА_1 визнавав вину у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України на досудовому слідстві, щиро розкаювався у вчиненому, однак, в ході судового розгляду змінив свою позицію захисту.

Обставин, що пом`якшують покарання - суд не знайшов.

Обставина, що обтяжує відповідальність - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яке на думку суду буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його фактичного затримання - із 21 год. 30 хв. 25 лютого 2019 року.

Витрати під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення на проведення експертиз - відсутні.

Цивільного позову не заявлено.

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч.2 ст. 121 України та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 121 КК України у виді 9 років позбавлення волі.

Початок відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання - 21 години 30 хвилин 25 лютого 2019 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою засудженому ОСОБА_1 залишити до вступу вироку в законну силу.

Цивільного позову по кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення на проведення експертиз - відсутні.

Речові докази: виріз з матрацу ліжка з плямою темно-бурого кольору з спальної кімнати ОСОБА_2 ; виріз з наволочки одіяла з плямою темно- бурого кольору зі спальної кімнати ОСОБА_2 ; наволочку з подушки з плямами темно-бурого кольору зі спальної кімнати ОСОБА_2 , які упаковані в поліетиленовий пакет з надписом «До висновку експерта №163, які здано до кімнати зберігання речових доказів Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області згідно квитанції №290 від 25.02.2019 року - знищити.

Джинси синього кольору. які належать ОСОБА_1 , які вилучено під час огляду місця події - 25.02.2019 року з приміщення будинку АДРЕСА_1 , упаковано в спеціалізований пакет №4355679 з біркою «До висновку експерта №180», які здано до кімнати зберігання речових доказів Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області згідно квитанції №290 від 25.02.2019 року - передати засудженому.

Змиви з рук підозрюваного ОСОБА_1 , які упаковано в поліетиленовий пакет з бірка з надписом «До висновку експерта №168», які здано до кімнати зберігання речових доказів Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області згідно квитанції №290 від 25.02.2019 року - знищити.

На вирок може бути подано апеляцію на протязі 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.

Вирок вступає в законну силу після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Суддя Хустського

районного суду Волощук О.Я.