Ухвала суду № 90894754, 10.08.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/150/19 Провадження № 2/304/43/2020

У Х В А Л А

10 серпня 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Чепурнова В.О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

її представника – адвоката Дубровської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження в залі суду цивільну справу № 304/150/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Перечинського нотаріального округу Конончук Вікторія Михайлівна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що вона є донькою ОСОБА_3 , який був зареєстрований в АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона прийняла спадщину за батьком, оскільки він внаслідок тяжкої хвороби мешкав за місцем її фактичного проживання в селі Кам`яниця Ужгородського району. Однак під час збирання документів для оформлення спадщини їй стало відомо, що батько ще у 2015 році уклав з відповідачем договори купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 28 липня 2015 року (реєстровий номер 735) та земельної ділянки, що розташована за цією ж адресою від 04 серпня 2015 року (реєстровий номер 735), які були посвідчені приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.М. Вважає зазначені правочини такими, що суперечать приписам чинного законодавства, моральним засадам суспільства та порушують її права спадкоємця. Крім того, їй відомо, що за життя батько не мав правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, а також він не міг підписати оскаржувані договори, оскільки мав катаракту очей. З метою з`ясування наявності правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно та належності підписів на договорах саме її батьку, вона зверталася до приватного нотаріуса Конончук В.М. за копіями зазначених договорів, однак в отриманні таких їй було відмовлено. Разом з цим, відповідно до інформаційної довідки № 153427737з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 січня 2019 року відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 відсутні. Оскільки наведені вище обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання зазначених договорів недійсними, тому просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача – адвокат Дубровська О.М. заявила клопотання про витребування з архіву Перечинського районного суду цивільної справи №304/114/17, в якій містяться оригінали договорів купівлі-продажу житлового будинку від 28 липня 2018 року за реєстровим номером 711 та купівлі-продажу земельної ділянки від 04 серпня 2015 року за реєстровим номером 735. Позивач ОСОБА_1 позицію свого представника підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, попередньо подав суду клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки 13 липня 2020 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі № 304/150/19. На підставі наведеного та в порядку ст. 251 ЦПК України просив зупинити провадження у справі до її вирішення судом касаційної інстанції. Додав до клопотання копію касаційної скарги та докази направлення такої до Верховного Суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, необхідні для розгляду клопотань сторін, суд прийшов до такого висновку.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2019 року у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу (а. с. 200-202).

10 липня 2020 року на адресу суду разом з матеріалами справи надійшло клопотання експерта № 4/261 від 02 липня 2020 року щодо надання додаткових даних та документів, зокрема оригіналів договору купівлі-продажу будинку від 28 липня 2015 року за реєстровим номером 711, та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04 серпня 2015 року за реєстровим номером 735 (а. с. 223-225).

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 цього Кодексу учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Як зазначає адвокат Дубровська О.М. у своїй заяві від 22 липня 2020 року (а. с. 229), оригінали вказаних документів знаходяться у цивільній справі № 304/114/17, а оскільки щодо отримання таких доказів у сторони є складнощі, а вказані документи є необхідними для проведення судової експертизи, а відтак і ухвалення в подальшому обґрунтованого рішення у справі, суд, з метою необхідності оцінки всіх обставин, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

Що стосується клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, то суд констатує таке.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 12, 76-81, 258-261, 263 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання адвоката Дубровської О.М. про витребування доказів – задовольнити.

Витребувати з архіву Перечинського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 304/114/17.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі – відмовити.

Ухвала суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Чепурнов В. О.