Рішення № 90893057, 09.12.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3797/19

№ 2/183/2705/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 27 березня 2019 року за реєстровим № 1951, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35625014) суми боргу у розмірі 16058,14 грн.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що при отриманні чергової заробітної плати їй стало відомо про вчинений 27.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. виконавчого напису, у відповідності до якого з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було стягнуто заборгованість у розмірі 16058,14 грн., на підставі зазначеного виконавчого напису відкрите виконавче провадження постановою приватного виконавця Табінського О.В. від 23.05.2019 року.

Позивач наполягає на тому, що не укладала ніяких договорів з відповідачем , жодних повідомлень про стягнення з неї грошових коштів не отримувала.

Зазначений виконавчий напис нотаріуса позивач вважає таким, що не підлягає виконанню через порушення вимог ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат». Позивач наполягає на тому, що приватним нотаріусом порушено п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, останньою вчинено напис без наявності даних про отримання боржником в тридцятиденний строк письмової вимоги про усунення порушень. Сам розмір заборгованості за неіснуючим кредитним договором, пред`явлений відповідачем для вчинення виконавчого напису, являється оспорюваним, не може вважатися безспірною заборгованістю, що у своїй сукупності, є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 18 червня 2019 року відкрите загальне позовне провадження у справі (а.с. 11-12).

Ухвалою суду від 21 червня 2019 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження (а.с. 17-18).

Ухвалою суду від 31 липня 2019 року зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. надати копії матеріалів, на підставі яких вчинено виконавчий напис (а.с. 29-30).

До початку розгляду справи по суті представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, відзив на позов не подав, тому суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, провів заочний розгляд справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши докази з точки зору допустимості та належності, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. подано копію матеріалів, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис від 27 березня 2019 2019 року, у відповідності до яких приватний нотаріус на підставі ст. 87Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку та підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, запропонував стягнути з ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», якому Акціонерним товариством «Укрсиббанк» на підставі Договору факторингу № 24 від 27.08.2015 року відступлено право вимоги за Повідомленням про надання кредиту - Кредитної карти та умов кредитування від 27.01.20147 року, наданої на умовах кредитного договору від 23 квітня 2012 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь нового кредитора заборгованість за період з 26.08.2015 року по 31.01.2019 року включно у розмірі 9599 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5973,17 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 335,97 грн. - заборгованість за комісією, 150 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, а всього 16058,14 грн. (а.с. 33).

Виконавчий напис нотаріусом було вчинено на підставі заяви стягувача, датованої 31.01.2019 року (а.с. 34), до якої подано письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором від 28.12.2018 (а.с. 38). Письмова вимога банку містить дані про сплату боргу на суму 15908,14 грн., відомостей про отримання боржником письмової вимоги суду не подано, що суперечить вимогам закону, а саме п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, у відповідності до якої вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем або боржником, письмової вимоги про усунення порушень.

Крім того, до заяви про вчинення виконавчого напису копію договору про надання споживчого кредиту № 91465824000, укладеного 23.04.2012 року між публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , у відповідності до якого остання отримала кредит у розмірі 938,14 грн., кредит повинен бути повернутий не пізніше 23.02.2013 року (а.с. 36).

Також до заяви про вчинення виконавчого напису подано договір факторингу від 24 липня 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (а.с. 44-48), лист генерального директора ТОВ «ФК «ЄАПБ» на адресу ТОВ «Фінансова компанія управління активами» від 17.09.2018 року, у якому повідомлено відповідача, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право вимоги за договором факторингу № 23 від 27.08.2014 року, укладеного між ТОІВ «ФК «ЄАПБ» та АТ «Укрсиббанк» (а.с. 43), та додаток до зазначеного листа, у відповідності до якого ОСОБА_1 являється боржником за кредитним договором, укладеним 27.01.2014 року з АТ «Укрсиббанк», який діє строком до 27.08.2015 року. На підтвердження наявності такого кредитного договору подано повідомлення про надання кредиту - кредитної картки та умови кредитування на умовах кредитного договору 91465824000 (а.с. 35), на підтвердження наявності заборгованості надано розрахунок суми заборгованості за картковим рахунком за період з 26.08.2015 року по 28.12.2015 року (а.с. 40).

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів відведена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За наслідками аналізу вищенаведених норм права можна дійти наступних висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

За таких обставин, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд дійсно не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, як на тому наполягав представник відповідача у відзиві. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року в справі №137/1666/16-ц із подібних правовідносин.

Для вчинення виконавчого напису нотаріусу подано копію повідомлення про надання кредиту на умовах кредитного договору № 91465824000, відповідно до якого банк зобов`язався встановити кредитний ліміт у розмірі 10000 грн., з дати активізації карти по 20.06.2015 року (а.с. 35).

Таким чином, сторонами визначений строк, на який укладено кредитний договір.

Приватний нотаріус, стягуючи заборгованість, яка виникла за період з 26.08.2015 року по 31.01.2019 року на зазначені обставини не звернув увагу та стягнув заборгованість, в тому числі за відсотками і пенею, які нараховані поза строком дії укладеного кредитного договору, що також свідчить про оспорюваність заборгованості та визначеної відповідальності боржника перед стягувачем, у відповідності до вимог укладеного кредитного договору.

Крім того, матеріали, на підставі яких приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис, не містять достатніх доказів про перехід права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» за повідомленням про надання кредиту - кредитної карти та умови кредитування від 27 січня 2014 року картковий рахунок 91465824000 . Таким єдиним доказом може бути виключно відповідний договір про відступлення права вимоги від АТ «Укрсиббанк» до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35625014) суми боргу у розмірі 16058,14 грн., слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 27 березня 2019 року за реєстровим № 1951, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35625014) суми боргу у розмірі 16058,14 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Сорока.