Рішення № 90892747, 04.08.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

04.08.2020 Єдиний унікальний номер 205/316/20

єдиний унікальний номер № 205/316/20

провадження № 2/205/588/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської міськради, Другої Дніпропетровської держнотконтори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16 січня 2020 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона є рідною тіткою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є спадкоємцем третьої черги за законом після його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (рідна сестра позивача), після її смерті з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, не встигши оформити спадщину після смерті ОСОБА_3 23 листопада 2018 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся його син ОСОБА_2 , але строк для прийняття спадщини був пропущений. Позивач 24 грудня 2019 року подала заяву до Другої ДДНК з проханням видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак постановою нотаріуса від 24 грудня 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва. Причиною пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини є необізнаність в законодавстві.

Позивач просила суд визначити їй додатковий строк у один місяць для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач не з`явився, натомість його представник позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - територіальної громади в особі Дніпровської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, письмово просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. У відзиві на позов представник відповідача зауважив, що юридичну необізнаність позивача не можна вважати поважною, оскільки вона не пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій.

Представник Другої дніпровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, письмово просив ухвалити рішення згідно діючого законодавства.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с. 61).

ОСОБА_1 17 липня 2019 року звернулась до Другої Дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її племінника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 60 оберт).

Постановою державного нотаріуса Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Олехнович Л.Ю. від 24 грудня 2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .

У вказаній постанові зазначено, що спадкоємцем ОСОБА_2 за законом є його тітка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . З заявою про прийняття спадщини звернувся батько ОСОБА_2 - чоловік померлої ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, не встигши оформити спадщину на своє ім`я. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 . 23 листопада 2018 року з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 звернувся син померлих - ОСОБА_2 , але строк для прийняття спадщини було пропущено. 24 листопада 2018 року ОСОБА_2 для звернення до суду була надана постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини, однак ОСОБА_2 до суду не звернувся, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому вирішити питання щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не можливо (а.с. 68-69).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було пропущено строк для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса позивач звернулась 17 липня 2019 року, тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, тому підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

У статті 16 ЦК України визначений загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Варто враховувати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення в справі Афанасьєв проти України, 5.04.2005).

Таким чином, особа має право пред`явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Тобто позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки належним способом захисту в даному випадку є звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

З урахуванням викладеного, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим за рахунок відповідача не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1216-127, 1261, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 141, 223, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання, АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровської міськради (код ЄДРПОУ: 0567321212, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр.. Д.Яворницького, буд.75) , Другої Дніпропетровської держнотконтори (код ЄДРПОУ:02890937, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро,вул.. Метробудівська, буд. 1) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершена апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11 серпня 2020 року.

Суддя Н.В. Басова