Ухвала суду № 90892222, 07.08.2020, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1299/20

провадження №1-кс/176/287/20

УХВАЛА

Іменем України

07 серпня 2020 р. Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Павловська І.А., при секретарі Ніколенко М.В., судового розпорядника Андросовича О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Вовка Р.В., погоджене із прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Яновською О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, на працюючого, утриманців не маючого, без постійного місця проживання, неодноразово судимого, останній раз судимого вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано та направлений для відбування покарання в місця позбавлення волі,

в рамках кримінального провадження №12020040220000514, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2020 року за правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю: прокурора Чаусова Д.Ю., слідчого Вовка Р.В., підозрюваного ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Вовка Р.В., погоджене із прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Яновською О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №12020040220000514, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2020 року за правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 186 КК України.

Дане клопотання мотивоване тим, що 27 липня 2020 року приблизно о 13 год. 00 хв. невстановлена особа, в під`їзді №8 будинку АДРЕСА_1 , відкрито заволоділа особистими речами ОСОБА_2 .

За даним фактом 27 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесені відомості за №12020040220000514 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

В ході досудового розслідування встановлено, що 27 липня 2020 року приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку №23 на вул. Б. Хмельницького в місті Жовті Води Дніпропетровської області, побачив ОСОБА_2 , яка заходила в під`їзд №8 вищевказаного будинку та утримувала у руках власну жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходились гаманець червоного кольору фірми «Monice», грошові кошти в сумі 500 гривень, мобільний телефон Honor 7А, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 . В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення будь-якого чужого майна, вчинене повторно.

Реалізуючи свій злочинний намір направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, передбачаючи, що у сумці ОСОБА_2 знаходиться цінне майно, ОСОБА_1 , 27 липня 2020 року приблизно о 13 год. 05 хв., прослідував до під`їзду №8 будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . В подальшому, приблизно о 13 год. 05 хв., наздогнавши потерпілу на східцях між 1 та 2 поверхом вказаного під`їзду, підійшов до потерпілої ззаду. Після чого, шляхом ривка, рукою вихвалив чорну сумку із правої руки потерпілої ОСОБА_2 , вибіг з під`їзду та побіг у напрямку будинку №21 на вул. Б. Хмельницького в місті Жовті Води Дніпропетровській області, тобто, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном, а саме: мобільним телефоном Honor 7А, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 2149,00 грн., жіночою сумкою чорного кольору вартістю 280,00 грн., гаманцем червоного кольору фірми «Monice» вартістю 200,00 грн. та грошовими коштами в сумі 500 гри., обернувши його на свою користь.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 3129,00 грн.

27 липня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Покровське Покровського району Дніпропетровська область, громадянина України, проживаючого за адресою: квартира АДРЕСА_1 , раніше судимого, повідомлено про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

04 серпня 2020 року повідомлення про підозру змінено в частинні кваліфікації на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, тобто на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Будучи допитаним у якості підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, та добровільно надав свідчення з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Обставини вчинення ОСОБА_1 відкритого викрадення чужого майна, вчиненого повторно, яке мало місце 27 липня 2020 року о 13 год. 15 хв., підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 27.07.2020;

- протоколом огляду місця вчинення кримінальної події від 27.07.2020;

- протоколом огляду предмету від 27.07.2020;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 27.07.2020;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 27.07.2020;

- протоколом огляду предмету від 27.07.2020;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 27.07.2020;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 27.07.2020;

- висновком судово-товарознавчої експертизи №3 від 28.07.2020;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_1 від 27.07.2020.

Також встановлено, що ОСОБА_1 на обліках у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває та раніше не перебував, його слух та зір перебуває в нормальному стані, черепно-мозкових травм не має, дійсність сприймає адекватно та повністю відповідає за свої дії та вчинки.

При цьому, ОСОБА_1 веде кочовий спосіб життя, не має постійного місця мешкання, наразі мешкає у своєї знайомої за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке є тяжким злочином та за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, при цьому не має постійного місця мешкання та власного майна, не має сталих соціальних зв`язків, слідчий вважає, що є підстави вважати, що з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а отже наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків, оскільки останній знайомий зі свідками у даному кримінальному проваджені та він може вплинути на них за місцем проживання і переконати змінити свої покази.

Крім того, ОСОБА_1 є неодноразово судимим, підозрюється у вчиненні корисливого злочину проти власності, посередньо характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями, не має офіційного місця роботи та доходу, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого, викладені факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання за обставин викладених в ньому та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував у задоволенні клопотання слідчого щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою, при цьому просив відстрочити застосування зазначеного запобіжного заходу на кілька днів, щоби мати час на збирання речей.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.

Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

В судовому засіданні встановлено, що 27 липня 2020 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

04 серпня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується наступними доказами:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 27.07.2020;

- протоколом огляду місця вчинення кримінальної події від 27.07.2020;

- протоколом огляду предмету від 27.07.2020;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 27.07.2020;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 27.07.2020;

- протоколом огляду предмету від 27.07.2020;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 27.07.2020;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 27.07.2020;

- висновком судово-товарознавчої експертизи №3 від 28.07.2020;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_1 від 27.07.2020.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Другою складовою підставою застосування запобіжних заходів, зокрема, тримання під вартою, є наявність ризиків, що дозволяють обґрунтовано вважати, що особа може перешкоджати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення та ін.

Виходячи із аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_5 є неодноразово судимим, наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке є тяжким злочином та за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, при цьому не має постійного місця проживання, сталих соціальних зв`язків, офіційного місця роботи та доходу, слідчий суддя погоджується з наявністю ризиків його переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинення ним нового кримінального правопорушення, що передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя вважає необґрунтованими, безпідставними та здебільшого абстрактними доводи слідчого щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Будь-яких підтверджуючих доказів того, що ОСОБА_5 будь-коли раніше намагався або буде намагатися незаконно впливати на потерпілого та свідків органом досудового розслідування не надано.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором загалом доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на даний час не здатні забезпечити виконання своїх процесуальних обов`язків підозрюваним ОСОБА_5 .

До того ж відсутні відомості, що ОСОБА_5 за станом здоров`я не може перебувати в умовах тримання під вартою.

За викладених обставин, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого застосувавши до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 жовтня 2020 року включно.

Одночасно, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 та ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 176-178, 182-183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Вовка Р.В., погоджене із прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Яновською О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №12020040220000514, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2020 року за правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 186 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 жовтня 2020 року включно.

Встановити ОСОБА_1 розмір застави двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень.

Сума застави має бути внесена за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки:

-не відлучатися з міста Жовті Води Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

-не відвідувати будь-які розважальні заклади.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області І.А. Павловська