Рішення № 90889358, 06.08.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року справа № 580/1642/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом від 14.04.2020;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;

- зобов`язати відповідача розглянути запит від 14.04.2020 про надання публічної інформації;

- визнати вчинення порушення відповідачем щодо позивача - ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 17,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач всупереч вимог закону не надав публічну інформацію на відповідний запит у встановлений законом строк.

Ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25.06.2020 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що інформація на запит позивача, отриманий 17.04.2020, направлена йому 24.04.2020 у встановлений законом строк, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлені з відміткою працівника поштового відділення про його прийняття та відповідним фіскальним чеком щодо оплати послуг поштового зв`язку. Отже, порушення законодавства відповідач не допустив.

06.07.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що список згрупованих поштових відправлень не є належним доказом направлення відповіді на запит за належною адресою.

Оцінивши заявлені доводи та аргументи сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що листом від 14.04.2020 позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому просив надати належно завірену копію програми підготовки поліцейських (патрульних поліцейських) відповідно до якої здійснювалась підготовка поліцейських (патрульних поліцейських) на курсах первинної професійної підготовки у період з 21.12.2015 до 28.02.2016 під час відбору кандидатів до УПП в м. Черкаси та стосувались навчання щодо застосування спеціальних прийомів боротьби (рукопашного бою), затримання, супроводу, способів проведення поверхневої перевірки, надягання кайданків, застосування гумового кийка та відбиття нападу на працівника поліції.

Згідно з даними відстеження поштових відправлень офіційного сайту «Украпошта» вказаний запит отриманий відповідачем 17.04.2020.

Стверджуючи, що у встановлений законом строк інформація на запит не надходила, позивач звернувся в суд з позовом.

Для вирішення спору суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані законами України від 2 жовтня 1992 року №2657-XІІ "Про інформацію" (далі - Закон №2657-XІІ), "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі - Закон №2939-VІ) та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст.3 Закону №2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст.1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч.1 ст.12 Закону є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Одним із способів доступу до інформації відповідно до п.2 ч.2 ст.5 Закону №2939-VI є надання її за відповідними запитами.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

П.6 ч.1 ст.14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Ч.1 ст.3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд врахував, що у відповідь на запит позивача відповідач склав лист від 24.04.2020 №374зі/41/4/03-2020 «Про надання інформації», в якому повідомив, УПП в м. Черкасах створено 01.03.2016. Тому вказаний підрозділ не направляв поліцейських на курси первинної професійної підготовки у зазначені позивачем строки.

Вказаний лист направлений позивачу за адресою: 54511, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Садова, 119, - що підтверджується списком згрупованих простих відправлень з відміткою поштового відділення Київ 48 від 24.04.2020 та фіскальним чеком щодо оплати послуг поштового зв`язку.

Оцінюючи вказані докази направлення відповіді на запит, суд врахував, що відповідно до п.66 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила №270), у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв`язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв`язку.

На підставі п.67 Правил №270 список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками (за наявності).

Суд врахував, що вищевказаний список згрупованих відправлень відповідає вказаним вимогам.

Пунктом 68 Правил №270 встановлено, що про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Пунктом 2 Правил №270 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з нормами абз.17 ч.1 ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" підтвердженням факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, тощо є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Отже, надані відповідачем список згрупованих простих відправлень з відміткою поштового відділення Київ 48 від 24.04.2020 та фіскальний чек щодо оплати послуг поштового зв`язку є належними доказами підтвердження направлення позивачу відповіді на його запит від 14.04.2020, а протилежні доводи позивача суд вважає необґрунтованими.

Стосовно дотримання відповідачем строку надання відповіді на запит позивача, суд врахував, що відповідно до ч.ч.1, 4 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як установлено судом запит на інформацію відповідач отримав 17.04.2020 (п`ятниця), а відповідь позивачу направлена 24.04.2020. Отже, з урахуванням вихідних днів (18 та 19 квітня), відповідач направив позивачу відповідь на його запит у строк, встановлений вищевказаною нормою.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач довів обґрунтованість своїх дій в контексті виконання обов`язку направлення у встановлений строк позивачу інформації на запит, а отже довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням процедури, визначеної законом.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а сплачений позивачем судовий збір - поверненню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити сторонам.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя О.А. Рідзель