Ухвала суду № 90888926, 11.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2020 р. справа № 520/10364/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

- скасувати наказ № 499 від 02.10.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийняти рішення про оформлення документів для вирішення про визначення біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту стосовно ОСОБА_1 . 02.09.1980 року громадянин Буркіна-Фасо .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України.

Так, позивачем в якості відповідача визначено Державну міграційну службу України.

Однак, як встановлено, зі змісту позовних вимог останні заявлені до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, у той час як Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківській області визначено позивачем третьою особою.

З огляду на вказане, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надати уточнену позовну заяву зі змістом позовних вимог щодо відповідача - Державної міграційної служби України та/або уточнити процесуальний статус Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, як третьої особи, до якої звернуто позовні вимоги.

Також, суд звертає увагу на строки звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Суд звертає увагу, що позивач, оскаржуючи наказ № 499 від 02.10.2019 року, із зазначеним позовом звернувся до суду лише 05.08.2020 року, тобто поза межами строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

Таким чином, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Водночас, позивачем не наведено жодної об`єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду та не надано жодного доказу на підтвердження зазначеного.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що в повідомленні Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 03.10.2019 року № 92 позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та, водночас, не було зазначено порядку оскарження повідомлення.

Суд зазначає, що, по-перше, позивач звернувся до суду із даним позовом майже через рік після того, як дізнався, що йому відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

По-друге, позивач у межах даного позову оскаржує наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 499 від 02.10.2019 року, а не повідомлення від 03.10.2019 року № 92.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що лише в повідомленні Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 24.07.2020 року № 81 позивачу роз`яснено порядок оскарження спірного наказу № 499 від 02.10.2019 року у судовому порядку, оскільки такої інформації повідомлення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 24.07.2020 року № 81 не містить.

Інших поважних підстав, які перешкоджали позивачу звернутись до суду за захистом своїх прав у межах строків, встановлених КАС України, позивачем не наведено та не надано відповідних доказів.

Таким чином, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України. На виконання приписів ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, а також надати уточнену позовну заяву зі змістом позовних вимог щодо відповідача - Державної міграційної служби України та/або уточнити процесуальний статус Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, як третьої особи, до якої звернуто позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 5, 44, 121, 132, 133, 160, 161, 167, 168, 169 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, а також надати уточнену позовну заяву зі змістом позовних вимог щодо відповідача - Державної міграційної служби України та/або уточнити процесуальний статус Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, як третьої особи, до якої звернуто позовні вимоги.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягати поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Горшкова