Рішення № 90888851, 11.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 р. справа № 520/7427/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (вул. Горішного,м. Чугуїв,Харківська область,63505) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувсь до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0501 щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22 грудня 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати військову частину А0501 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, враховуючі раніше виплачені суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України 2014 року по 2017 рік. Також зазначив, що при звільненні позивача з військової служби, відповідачем не було здійснено виплату грошової компенсації за невикористані за 2014 року по 2017 рік дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, позивач звернувся до суду з позовом в рамках справи № 520/6925/19. На виконання вказаного рішення суду, відповідачем виплачено грошову компенсацію, проте, відповідач при нарахуванні такої компенсації, виходив з грошового забезпечення, без включення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.

Ухвалою суду від 10.07.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, відзиву на позов до суду не надав.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, з 17.11.1992 року по 22.12.2017 р. проходив військову службу в Збройних силах України яка є державною службою особливого характеру згідно ч. 1 ст.2 закону України №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» у в/ч А 0501, де отримував грошове забезпечення.

Наказом командира військової частини А0501 (по стройовій частині) від 22.12.2017 № 139 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас у зв`язку із закінченням контракту.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 28.0. 2019 року звернувся до військової частини з метою отримання грошової компенсації за невикористані дні відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2014 - 2017 роки, передбаченою пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту".

Листом № 659 від 12 червня 2019 року військовою частиною А0501 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

Не погоджуючи з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав в рамках справи № 520/6925/19.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі № 520/6925/19, яке набрало законної сили 14.01.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А0501про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії військової частини А0501 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації як учаснику бойових дій за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2014 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22.12.2017. Зобов`язано військову частину А0501 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22.12.2017.

11.05.2020 року позивач звернувся до ВЧ А0501 із заявою, я якій вказав, що відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі № 520/6925/19 виплачено грошову компенсацію за невикористані дні відпустки. Однак, така грошова компенсація була нарахована та виплачена без урахування щомісячної додаткової грошової допомоги. З огляду на зазначене, позивач просив відповідача провести нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги (а.с. 9).

Листом від 02.06.2020 року № 10/851 ВЧ А0501 повідомлено позивача, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі № 520/6925/19 виконано в повному обсязі.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Склад грошового забезпечення визначений положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно матеріалів справи, під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про щомісячні види грошового забезпечення (а.с. 8а).

Крім того, суд зазначає, що п. 37.13 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260, яка діяла на час спірних правовідносин, розрахунок грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки, визначеної в пунктах 37.5 та 37.6 цієї Інструкції, та грошової компенсації, визначеної в пунктах 37.9-37.11 цієї Інструкції, здійснюється виходячи з окладу за військовим званням, посадового окладу та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою штатною посадою, що ним займалася.

З врахуванням вищевикладеного та встановлених під час розгляду справи обставин, суд зазначає, що чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Аналогічна правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.05.2019 у справі № 820/5285/17.

Отже, враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі № 520/6925/19, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для повторного нарахування та виплати позивачу такої грошової компенсації, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Водночас, з метою обрання найбільш ефективного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог згідно приписів ст. 9 КАС України шляхом визнання протиправними дій військової частини А0501 щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди під час нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2017 рік та зобов`язання військової частини А0501 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день звільнення з військової служби 22.12.2017 року та здійснити виплату суми перерахунку з урахуванням виплаченої суми.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А0501 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А0501 щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди під час нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2017 рік.

Зобов`язати Військову частину А0501 здійснити перерахунок ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день звільнення з військової служби 22.12.2017 року та здійснити виплату суми перерахунку з урахуванням виплаченої суми.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова