Ухвала суду № 90888053, 11.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2972/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, Новопсковського райооного відділу державної виконавчої служби Східного міжоегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, Новопсковського райооного відділу державної виконавчої служби Східного міжоегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), відповідно до якого позивач просить суд:

визнати незаконною бездіяльність відповідача 1 у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за постановою відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року, яка полягала в тому, що відповідач 1 не встановив та не ідентифікував належним чином особу, яка вчинила адміністративне правопорушення в справі про адміністративне правопорушення, за якою позивач був незаконно притягнутий до відповідальності, відповідач 1 безпідставно зупинив транспортний засіб, в якому знаходився позивач, відповідач 1 не інформував водія транспортного засобу про конкретну причину зупинення відповідачем 1 транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у статті 35 Закону України «Про національну поліцію», відповідач 1 не викликав позивача на розгляд справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розглянув цю справу без участі позивача, відповідач 1 не роз`яснив позивачу його прав та обов`язків, передбачених ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач 1 як під час складання протоколу, так і під час розгляду справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не склав належним чином протоколу про адміністративне правопорушення в справі про адміністративне правопорушення, за якою позивач був незаконно притягнутий до відповідальності постановою відповідача 1, відповідач 1 не склав належним чином відповідну постанову, відповідач 1 не перевірив правильність складення цього протоколу, відповідач 1 не вручив (не надіслав) копії цих протоколу та постанови позивачу;

визнати незаконними дії відповідача 1 у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за постановою відповідача1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року, яка полягала в тому, що відповідач 1 надав відповідачу 2 постанову відповідача 1 для примусового стягнення з позивача адміністративного стягнення, яка не відповідала імперативним вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення до постанови по справі про адміністративне правопорушення та Законом України «Про виконавче провадження» імперативним вимогам до виконавчого документу;

скасувати постанову відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення позивача до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривен, як незаконну та винесену всупереч порядку, встановленому законом, за адміністративне правопорушення, яке позивач не вчиняв, та закрити провадження в цій адміністративній справі на підставі частини 1, частини 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

визнати незаконними дії та бездіяльності відповідача 2 щодо примусового виконання постанови відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення позивача до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривен, які полягали в: неповерненні відповідачу 1 постанови відповідача 1 без прийняття до виконання як такої, яка не відповідає вимогам до виконавчого документу; незаконній реєстрації постанови відповідача 1 в якості виконавчого документу; неповідомленні позивача про відкриття виконавчого провадження № 58633618 з примусового виконання постанови відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень; не надісланні позивачу постанов державного виконавця та інших документів цього виконавчого провадження, в тому числі і постанову відповідача 2 від 15 березня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58633618 з примусового виконання постанови відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень;

скасувати постанову відповідача 2 від 15 березня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58633688 з примусового виконання постанови відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень;

скасувати постанову відповідача 2 від 15 березня 2019 року про стягнення витрат з боржника у виконавчому провадженні № 58633618 з примусового виконання постанови відповідача1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 283 якого, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до приписів частини першої статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

При цьому, частиною 3 статті 21 КАС України передбачено, що якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Частиною першою статті 20 КАС України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; а відповідно до частини другої цієї статті - всі інші адміністративні справи підсудні окружним адміністративним судам.

Враховуючи, що одна з вимог, заявлених позивачем, підсудна окружному адміністративному суду, а інша - місцевому загальному суду як адміністративному суду, позивачем не наведено обгрунтувань щодо поєднання вказаних позовних вимог між собою та неможливості їх розгляду окремо одна від іншої.

Також, в позовній заяві позивач зазначає, що йому стало відомо про порушення прав лише 09 липня 2020 року, коли він дізнався про наявність відповідного виконавчого провадження. З посиланнями на Закон № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», частиною 2 Розділу ІІ Закону України 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», позивач просить поновити строк на звернення до суду.

Щодо строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З позовної заяви взагалі не вбачається, коли позивачу стало відомо про порушення своїх прав у вигляді складеної відповідачем 1 постанови від 11.02.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, тоді як в позовній заяві позивачем зазначено, що 11.02.2019 було зупиненено його транспортний засіб та позивача було незаконно звинувачено і притягнуто до адміністративної відповідальності. Тобто, з наведеного позивачем вбачається, що про порушення свої прав йому було відомо саме 11.02.2019.

Отже, позивачу необхідно обгрунтувати з якого моменту йому стало відомо про порушення своїх прав у вигляді складеної відповідачем 1 постанови від 11.02.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та навести обгрунтовані підстави пропуску строку з наданням відповідних доказів, у разі їх наявності.

У відповідності до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Позивачем оскаржуються постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.03.2019 ВП №58633618, при цьому позивач в позовній заяві зазначає, що державним виконавцем не було надіслано жодних постанов, відповідно до закону, а про порушення свої прав позивачу стало відомо 09 липня 2020 року, коли позивач дізнався про наявність відповідного виконавчого провадження.

Отже, позивач просить поновити строк на звернення до суду, при цьому ним взагалі не обгрунтовано причини пропуску десятиденного строку на звернення до суду щодо оскарження постанови від 11.02.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.03.2019 ВП №58633618.

Таким чином, позивачу необхідно обгрунтувати причини пропуску десятиденного строку на звернення до суду щодо оскарження постанови від 11.02.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.03.2019 ВП №58633618, вказавши підстави для поновлення строку із наданням відповідних доказів.

Крім того, згідно частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів2 (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Як слідує з матеріалів позовної заяви позивачем не надано належним чином завірених копій паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Отже, позивачу слід надати суду належним чином засвідчені копії письмових доказів, оригінали яких знаходяться у позивача, із засвідченням своїм підписом та зазначенням дати такого засвідчення, а саме паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно з чпстин першої, четвертої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Позивачем в якості одного з відповідачів визначено Інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, що не відповідає положенням статтей 43, 46 КАС України. Отже, позивачу необхідно конкретизувати суб`єктний склад учасників справи (відповідача).

В силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

З позовних вимог вбачається, що позивач просить суд, зокрема, скасувати постанови від 11.02.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.03.2019 ВП №58633618, при цьому не ставиться питання щодо визнання їх протиправними, що не відповідає положенням статті 5 КАС України.

У пред`явленому адміністративному позові, позовні вимоги не відповідають положенням статті 5 КАС України. У з`язку з вищевикладеним, прохальну частину позову слід привести у відповідність, конкретизувавши позовні вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 грн.

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову; немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено, зокрема, вимогу майнового характеру щодо скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, вимогу немайнового характеру щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Отже за вказані вимоги позивач повинен був сплатити 1681,60 грн (840,80+840,80), при цьому документу про сплату судового збору суду не надано.

У позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору, посилаючись на ту обставину, що у відповідності до частини четвертої статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України"Просудовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, позивачем за позовну вимогу, зокрема про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Отже, усунути вищевказані недоліки позовної заяви позивач може надавши документ про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» державного бюджету: Отримувач: УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101; Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080; Код ЕДРПОУ: 37944909; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: "84" Окружні адміністративні суди чи навести інші обгрунтовані підставі для звільнення чи відстрочення сплати судового збору із наданням відповідних доказів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, Новопсковського райооного відділу державної виконавчої служби Східного міжоегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій, скасування постанови,- залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

документа про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн в дохід Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» державного бюджету: Отримувач: УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101; Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080; Код ЕДРПОУ: 37944909; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: "84" Окружні адміністративні суди;

уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України: обгрунтувавши підстави щодо поєднання позовних вимог між собою та неможливості їх розгляду окремо одна від іншої; зазначивши з якого моменту позивачу стало відомо про існування постанови від 11.02.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та при яких обставинах; конкретизувавши суб`єктний склад учасників справи (відповідача) та конкретизувавши позовні вимоги, відповідно до статті 5 КАС України (для суду та відповідача);

належним чином засвідчених своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення копій паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера позивача;

обгрунтування причин пропуску десятиденного строку на звернення до суду щодо оскарження постанови від 11.02.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.03.2019 ВП №58633618, вказавши підстави для поновлення строку та надати суду відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.

В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяК.Є. Петросян