Ухвала суду № 90886283, 11.08.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 711/4657/20

Провадження № 2/712/1991/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з рахунку, який призначений для виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

06.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з рахунку, який призначений для виплати заробітної плати, в якій просить постанову головного державного виконавця Центрального відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дахненка Руслана Олексійовича про арешт майна боржника від 31.03.2020 року скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області від 14.05.1996 року, IBAN НОМЕР_3 картка для виплат5168745016108067, який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», м. Київ, Україна, як заробітна плата.

Стягнути з Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) на її користь витрати, пов`язані з розглядом судової справи, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 липня 2020 року позов ОСОБА_1 передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Вирішуючи питання про прийняття позову до розгляду, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п. 1, 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.5 постанови №5 від 03.06.2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» вказав, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Приписами ч.1 ст.447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічне положення міститься у ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»: рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 року, боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 року, у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст. ст. 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Так, зі змісту позову вбачається, що постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.03.2020 року ВП № 58610883 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 .

Як зазначено в п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», боржник не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження.

Враховуючи наведені вище обставини, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 наділена правом звернення до суду зі скаргою на дії, рішення державного виконавця в порядку приписів ст.447 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі на № 340/25/19 від 22 січня 2020 року.

Таким чином, враховуючи, що виконавче провадження відкрите за рішенням суду, ОСОБА_1 у виконавчому провадженні є боржником, а арешт на банківські рахунки накладені постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), тому ОСОБА_1 не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, а може звернутись зі скаргою на дії приватного виконавця в порядку передбаченому розділом VII ЦПК України.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 186, 260, 261 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з рахунку, який призначений для виплати заробітної плати.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн., сплачений квитанцією № 21 від 24.06.2020 року.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду із заявленими вимогами в порядку ст. ст. 447-449 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя Соснівського

районного суду м Черкаси В.А. Романенко