
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2020 року о 15 год. 38 хв.Справа № 280/3602/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Новікової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.
представника позивача - Ткаченка Д.С.,
представника відповідача - Майстренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Дніпровської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
29 травня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000159/2 від 31.03.2020.
Ухвалою суду від 03.06.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 07.07.2020.
07.07.2020 підготовче засідання відкладено на 05.08.2020.
05.08.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 09 лютого 2016 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПластТорг» укладено Договір поставки №01, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити у власність Покупця підлоговий пластиковий плінтус та комплектуючи до нього, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього встановлену грошову суму.
Асортимент, номенклатура та ціна товару вказуються у Специфікаціях до договору. Ціна товару у Специфікаціях на кожну поставку вказується у російських рублях .
Передача товару Покупцю здійснюється на складі виробника за адресою: Російська Федерація, Краснодарський край, м.Новоросійськ, Кирилівська промзона, с.Кирилівка, вул.Лєрмонтова, буд.2 «а». Умови поставки - FОВ Новоросійськ (Росія), FСА Новоросійськ (Росія), відповідно до Інкотермс 2010.
07 лютого 2020 року сторони дійшли згоди щодо суттєвих умов поставки, були узгоджені асортимент, номенклатура та ціна товару та підписана Специфікація №4 до договору поставки №01 від 09.02.2016.
30.03.2020 декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку, згідно ст.257 Митного кодексу України (далі - МК України) митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно №UA110230/2020/007475 на товар:
«Плінтус пластиковий: Оберег KOLOR в асортименті, Профіля (профільовані листи) різного кольору завдовжки 2,50 м, фігурні з полімерів полівінілхлориду (отриманих методом суспензії), з поперечним перерізом, що повторюється по усій довжині, нарізані по довжині на відрізки, що перевищують розмір максимального поперечного перерізу. Двокомпонентні (складаються з двох сполучених профілів: самого плінтуса з жолобом для кабелю і кришки). Виготовлені методом екструзії за одну операцію, забарвлені валиком із спеціальним текстурованим малюнком і сполучені між собою. Не є пористими, не ламіновані, без підкладки, не армовані, не самоклеючи. Не мають технологічних отворів, елементів кріплення і замків; Кут внутрішній: Оберег KOLOR в асортименті, Кут зовнішній: Оберег KOLOR в асортименті; Кронштейн до кута зовнішнього Оберег KOLOR; Заглушка ліва: Оберег KOLOR в асортименті; Заглушка права: Оберег KOLOR; Фурнітура для підлогового плінтуса виготовлена з пластмаси. Кут ПВХ, Оберег KOLOR в асортименті. Кути білого кольору завдовжки 2,70 м, виготовлені з полімерів полівінілхлориду з поперечним перерізом, що повторюється по усій довжині, нарізані по довжині на відрізки, що перевищують розмір максимального поперечного перерізу. Виготовлені методом екструзії за одну операцію Не є пористими, не ламіновані, без підкладки, не армовані, не самоклеючи. Не мають технологічних отворів, елементів кріплення і замків, використовуються в обробці приміщень.».
До митного оформлення надано документи зазначені в гр.44 МД №UA110230/2020/007475 від 30.03.2020, а саме:
пакувальний лист (Packing list) № 4 від 24.03.2020;
рахунок-фактура (Invoce) №4 від 07.02.2020;
автотранспортна накладна (Road consignment note) №368522 від 24.03.2020;
декларація про походження товару (Declaration of origin) від 07.02.2020;
платіжне доручення в іноземній валюті №5 від 21.02.2020;
довідка про транспортні витрати №27/20 від 27.03.2020;
прайс - лист (кут ПВХ) б/н від 24.03.2020;
прайс - лист (плінтус, фурнітура) б/н від 24.03.2020;
договір поставки №01 від 09.07.2016;
додаткова угода б/н від 07.02.2020 до договору поставки №01 від 09.07.2016;
специфікація №4 від 07.02.2020 до договору поставки №01 від 09.07.2016;
договір на перевезення №420 від 27.08.2019;
інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №5332513 від 28.03.2020;
лист №34 від 28.08.2019;
лист №35 від 28.08.2019;
лист №36 від 28.08.2019;
лист №37 від 28.08.2019;
фото від 30.03.2020;
платіжне доручення №127 від 30.03.2020 про підтвердження сплати митних та інших платежів;
копія митної декларації країни відправлення №10317120/240320/0029230 від 24.03.2020.
Під час здійснення відповідачем митних формальностей щодо документального оформлення імпортованого позивачем товару спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), а саме АСАУР сформовано профіль ризиків та визначено необхідні митні процедури, а саме: за кодом 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; за кодом 117-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості».
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, керуючись ч.3 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) Згідно наданої до митного оформлення автотранспортної накладної від 24.03.2020 №368522 перевізником товару є «Titan Trans Kiev» LLC. При цьому довідка про транспортні витрати від 21.02.2020 №27/20 видана ФОП ОСОБА_1 .
2) Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
3) До митного оформлення не подано заявку на виконання транспортних послуг, згідно п.3.1, 3.2 договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 29.08.2016 №55.
30 березня 2020 року та 31 березня 2020 року до митниці були надані наступні додаткові документи:
договір на транспортно - експедиторське обслуговування №55 від 29.08.2016;
рахунок на оплату №11 від 30.03.2020 (між Перевізником та Експедитором);
заявка №17 від 18.03.2020 (між Перевізником та Експедитором);
товарна накладна від 24.03.2020 №8.
За результатом розгляду додатково наданих документів, митницею було встановлено наступне:
1) В рахунку на оплату від 30.03.2020 №11 зазначено розрахунковий рахунок Перевізника ТОВ «Титан транс Київ» - НОМЕР_1 . При цьому в договорі на транспортно-експедиторське обслуговування від 29.08.2016 №55 зазначено рахунок - НОМЕР_2 .
2) В рахунку на оплату від 30.03.2020 №11 зазначено договір №103 (4278), який до митного оформлення не подано.
3) В товарній накладній від 24.03.2020 №8 відсутній підпис посадової особи, яка прийняла вантаж.
4) Відповідно п.1.1 договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 29.08.2016 №55 «Перевозчик обязуется осуществлять транспортно - экспедиционное обслуживание Экспедитора по заявкам». Згідно заявки від 18.03.2020 №17 фрахтова сума складає 14006,84 грн., при цьому в рахунку на оплату від 30.03.2020 №11 зазначено «організація перевезень вантажу». Питання щодо повноти включення складових витрат на транспортування оцінюваних товарів.
5) Відповідно п.2.1.1 договору на транспортно-експедиторське обслуговування 27.08.2019 №420 «Експедитор зобов`язується за винагороду організувати і провести перевезення вантажів за дорученням (заявці) Замовника і за його рахунок», при цьому заявки між Замовником та Експедитором до митного оформлення не надано.
6) Згідно п.2.1.9 договору на транспортно - експедиторське обслуговування від 27.08.2019 №420 рахунків стосовно сум винагороди Експедитора отриманих від Замовника до митного оформлення не надано.
31.03.2020 декларант повідомив про те, що відмовляється від надання додаткових документів, протягом строку визначеного ч.3 ст.53 МКУ, для підтвердження заявленого рівня митної вартості, зокрема надана відповідь наступного змісту «Додаткові документи для митного оформлення та підтвердження митної вартості надати не можемо».
За результатами розгляду поданих документів митним органом здійснено коригування заявленої митної вартості товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2020/000159/2 від 31.03.2020, а саме митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно наявної у органу доходів і зборів України інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ст.60 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо подібних (аналогічних) товарів за методом 2Б (з розрахунку 1,21 USD/кг за МД №UA100020/2020/18654 від 10.03.2020).
Позивач, не погодився з прийнятими рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
Щодо виявленого недоліка «В рахунку на оплату від 30.03.2020 №11 зазначено розрахунковий рахунок Перевізника ТОВ «Титан транс Київ» - НОМЕР_1 . При цьому в договорі на транспортно-експедиторське обслуговування від 29.08.2016 №55 зазначено рахунок - НОМЕР_2 », суд зазначає, що по-перше на зазначений недолік позивачу не було вказано при перевірці первинно поданих документів.
По-друге, працівники митниці повинні були бути обізнані з тим, що ще 28.12.2018 Національним банком України видано постанову №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні», якою зобов`язано всі банківські установи з 05 серпня до 31 жовтня 2019 року самостійно здійснювати зміну (не за ініціативою клієнта) діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 символів.
Отже, є правильним твердження позивача про те, що номер рахунку НОМЕР_1 є тим самим рахунком відповідно до стандарту IBAN та частково включає номер рахунку за старими стандартами НОМЕР_2 .
Стосовно недоліків «В рахунку на оплату від 30.03.2020 №11 зазначено договір №103 (4278), який до митного оформлення не подано» та «В товарній накладній від 24.03.2020 №8 відсутній підпис посадової особи, яка прийняла вантаж», то суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначені недоліки жодним чином не впливають на правильність визначення митної вартості імпортованого товару, а містять лише формальні недоліки (описки), які жодним чином не впливають на митну вартість товару.
Щодо виявленого недоліку «Відповідно п.1.1 договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 29.08.2016 №55 «Перевозчик обязуется осуществлять транспортно - экспедиционное обслуживание Экспедитора по заявкам». Згідно заявки від 18.03.2020 №17 фрахтова сума складає 14006,84 грн., при цьому в рахунку на оплату від 30.03.2020 №11 зазначено «організація перевезень вантажу». Питання щодо повноти включення складових витрат на транспортування оцінюваних товарів», суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи містяться довідка про транспортні затрати по доставці вантажу, відповідно до якої вартість перевезення вантажу складає 14006,84 грн. (а.с.54).
Аналогічна сума зазначена у заявці №17 від 18.03.2020, де вказано, що фрахтова сума по а/м складає 14006,84 грн. (а.с.62).
Тобто, митному органу було надано документи, які надавали можливість встановити фактично понесені витрати на транспортування, проте, відповідач послався на формальні недоліки документів та безпідставно не врахував їх при перевірці митної вартості товару.
Стосовно недоліків «Відповідно п.2.1.1 договору на транспортно-експедиторське обслуговування 27.08.2019 №420 «Експедитор зобов`язується за винагороду організувати і провести перевезення вантажів за дорученням (заявці) Замовника і за його рахунок», при цьому заявки між Замовником та Експедитором до митного оформлення не надано» та «Згідно п.2.1.9 договору на транспортно - експедиторське обслуговування від 27.08.2019 №420 рахунків стосовно сум винагороди Експедитора отриманих від Замовника до митного оформлення не надано», суд зазначає таке.
Так, з пояснень представника позивача встановлено, що позивачем під час вчинення вище описаної господарської операції не понесено витрат на експедиційне супроводження вантажу, а відповідно позивач і не надавав митному органу відповідні документи.
Також, суд звертає увагу на те, що митний орган зазначивши по вищенаведені два недоліки жодним чином не вказав на те чому він вважає, що такі документи повинні бути в наявності у позивача, як і не зазначив, яким чином відсутність таких документів перешкоджає митному оформленні імпортованого товару за митною вартістю визначеною декларантом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що після первинно виявлених недоліків у поданих до митного оформлення документах, позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано вказано про наявність інших недоліків, які перешкоджають митному оформленню товару, що спростовано в ході судового розгляду справи.
Більш того, суд зазначає, що митний орган не уповноважений за результатами отримання додаткових документів від декларанта встановлювати нові недоліки щодо заявленої митної вартості товару.
Так, оскільки первинно митним органом висловлено зауваження виключно щодо відсутності перекладу експортної декларації, то відповідно за результатами оцінки наданих декларантом документів митний орган повинен був встановити чи усувають додатково подані документи виявлений недолік.
У разі якщо недолік усунуто митний орган був зобов`язаний оформити товар за першим методом визначення митної вартості (обраний декларантом), у разі якщо недолік не усунуто, то відповідно прийняти рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови.
Разом з тим, в даному випадку, хоча позивачем і було усунуто виявлені недоліки, проте, митним органом вказано на інші недоліки, що не відповідає положенням Митного кодексу України.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000159/2 від 31.03.2020.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 10.08.2020.
Суддя І.В. Новікова
Судове рішення № 90883385, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 05.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/3602/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: