Ухвала суду № 90883305, 11.08.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 серпня 2020 рокум. Ужгород№ 260/932/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

за участі представника позивача - Дубровської Олени Миколаївни;

відповідач - Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник - Бурдюх Валерія Віталіївна,

розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якого діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632), яким просить суд: "1. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2019 р. № Ф-1563-50 у розмірі 29293,44 грн; 2. Зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 29293,44 грн".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року було вжито заходи забезпечення позову у справі у даній справі.

04 травня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача, відповідно до якого останній просив у відповідності до статті 123 КАС України залишити без розгляду позовну заяву. Клопотання мотивоване тим, що предметом адміністративного позову від 10 квітня 2020 року є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1563-50 під 14 лютого 2020 року. Відповідно до статті 25 частини 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в разі незгоди з отриманою вимогою про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження. При цьому Законом встановлено 10-денний строк на оскарження вимоги про сплату недоїмки. Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1563-50 від 14 лютого 2020 року отримана позивачем 21 лютого 2020 року. Отже саме з цього моменту починається перебіг строків звернення до суду. З адміністративним позовом до суду з оскарженням даної вимоги позивач звернувся тільки 10 квітня 2020 року, тобто з пропуском 10-денного строку, встановленого Законом (а.с.а.с 38-40).

В підготовчому засіданні представник відповідача вказане клопотання підтримав, просив задовольнити.

Позивач та його представник заперечили щодо задоволення клопотання,просили відмовити в його задоволенні

Розглянувши подане клопотання представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 120 частиною 1 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 122 частини 1 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями статті 122 частини 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, статтею 122 частиною 3 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, перебіг процесуальних строків звернення до суду згідно з положеннями КАС України починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Одночасно процесуальним законодавством передбачена можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Предметом даного позову є оскарження податкової вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, а також порядок та строки оскарження рішення контролюючого органу щодо його нарахування регламентується нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 р. (далі по тексту - Закон України № 2464-VI).

Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України № 2464-VI, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 6 частиною1 пунктом 4 Закону України № 2464-VI встановлено право платника єдиного внеску оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Відповідно до статті 25 частини 4 Закону України № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в разі незгоди з отриманим рішенням про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження. При цьому Законом встановлено 10-денний строк на оскарження вимоги про сплату недоїмки.

З аналізу вказаних законодавчих норм убачається, що у випадку, коли особа вважає протиправним рішення контролюючого органу щодо розрахунку суми єдиного соціального внеску, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує податкову вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-1563-50 від 14 лютого 2020 року (а.с. 8). З даним адміністративним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся 10 квітня 2020 року.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів регулюється нормами Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 р. (далі по тексту - Інструкція № 449).

Так, відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції, після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Отже, положення Інструкції дійсно передбачають, що вимоги про сплату недоїмки вважається належним чином врученою платнику, якщо вона надіслана на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Разом з тим, дана обставина підлягає доведення контролюючим органом в порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Так, відповідно до статті 72 частини 1 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 73 частиною 1 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження заявлених обставин представником відповідача долучено до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ОСОБА_1 21 лютого 2020 року було отримано оскаржувану вимогу (а.с. 54).

У відповідності до відпускного квитка Військової частини № А1778 від 21 лютого 2020 року № 85/А, ОСОБА_1 у період з 21 лютого 2020 року по 06 березня 2020 року перебував у відпустці. Таким станом на 21 лютого 2020 року позивач перебував на службі у в/ч № А1778 в Донецькій області с. Старогнатівка (а.с. 117).

З огляду на зазначене суд вважає, що надана копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не є належними в розумінні норм статті 73 КАС України доказами на підтвердження обставин обізнаності позивача про існування податкової вимоги № Ф-1563-50 від 14 лютого 2020 року.

Жодних інших належних доказів того, що позивач знав про винесення оскарженої податкової вимоги раніше, аніж заявляє позивач, відповідач суду не надав.

Нормами статті 77 частини 1 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованість заявленого клопотання, а тому у його задоволенні належить відмовити.

Керуючись статтями 183, 122, 123, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 11 серпня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено протягом 11 серпня 2020 року.

Суддя С.Є. Гаврилко