Рішення № 90883006, 10.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/8913/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

" - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 2 ст. 55, ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та в зарахуванні у пільговому обчисленні стажу за період роботи в районах, прирівняних до Крайньої Півночі, із застосуванням обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні пенсії трудового стажу один рік за півтора року з 27.02.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та здійснити нарахування та виплату пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 2 ст. 55, ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та в зарахуванні в пільговому обчисленні стажу за період роботи в районах прирівняних до Крайньої Півночі, пенсії на пільгових умовах та щодо застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні пенсії трудового стажу один рік за півтора року з 27.02.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути повторно на комісії заяву та призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 проживаю: АДРЕСА_1 , відповідно до ч. 2 ст. 55, ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 27.02.2020;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на мою користь ОСОБА_1 , судові витрати у сумі 840 грн.80 грн. за рахунок коштів державного асигнування ГУ ПФУ в Житомирській області".

В обґрунтування позову зазначає, що являється потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 11.02.1997 Житомирською облдержадмістрацією. Довідкою від 11.02.2020, виданою Лугинською селищною радою Житомирської області, підтверджується, що позивач у період з 26.04.1986 року по 10.09.1986 року та з 29.12.1992 року по даний час зареєстрований та постійно проживає в с. Станційне Лугинського району Житомирської області. Зазначає, що звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирської області про призначення пенсії на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, йому було відмовлено.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у відзиві на позов просить відмовити позивачу у задоволенні позову за безпідставністю. Зазначає, що відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років, мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років. Так, наданими позивачем документами не підтверджувалося проживання останнього в зоні гарантованого добровільного відселення більше трьох років станом на 01.01.1993, а тому права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку останній немає.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що страховий стаж згідно підрахунків відповідача складає 27 років 4 місяців 24 дні, не враховуючи трудовий стаж роботи в умовах Крайньої Півночі в місті Камчатський край, Петропавловськ -Камчатській в період з 02.02.1987 по 16.11.1992, підприємство відноситься до районів Крайньої Півночі на підставі постанови Ради Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967, постанови СМ СРСР №12 від 03.01.1983, та застосовується районний коефіцієнт та північну надбавку, а також зняття коефіцієнтів обмеження 5,6, в умовах Крайньої півночі (районний коефіцієнт 1,7 і північна надбавка 50 відсотків). Вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку протиправними, такими, що суперечать вимогам ст. 55 частини 1, 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Частиною 2 статті 56 цього Закону передбачено - право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.02.1997.

У лютому 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Головним управлінням Пенсійного фонду в Житомирської області листом від 23.03.2020 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку з тих підстав, що період проживання (роботи) заявника на території добровільного гарантованого відселення на 01.01.1993 становить 0 років 4 місяці 18 днів, що є недостатнім для зниження пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 01.01.2004.

Частиною першою статті 9 Закону №1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1058 передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону №796 визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058.

Так, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796 таке право мають потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1 при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Частинами 3, 4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно довідки від 11.02.2020, виданої Лугинською селищною радою Житомирської області, підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований та постійно в період з 26.04.1986 по 10.09.1986 та з 29.12.1992 по даний час проживав і проживає в с. Станційне Лугинського району Житомирської області.

Довідкою від 11.02.2020, виданою Лугинською селищною радою Житомирської області, стверджується, що ст. Лугини Лугинського району Житомирської області (зараз с. Станційне) адміністративно відносилась до 03.03.1998 до місцевості, яка згідно з постановою КМ України від 23.07.1991 №106 відносилась до третьої зони - зони гарантованого добровільного відселення у зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС.

Постановою Верховної Ради України від 03.03.1998 №142/98 "Про присвоєння найменувань новоутвореним населеним пунктам Андрушівського та Лугинського районів Житомирської області" станцію Лугини Лугинського району Житомирської області було перейменовано на село Станційне.

Відповідно до довідки начальника виробничого підрозділу Коростенської дистанції електропостачання від 02.06.2020 №11 ОСОБА_1 працював з 03.01.1986 по 01.07.1986 електромонтером в виробничому підрозділі Коростенська дистанція електропостачання, яка відносилась до зони гарантованого добровільного відселення.

Враховуючи те, що наявними у матеріалах справи та визначеними відповідними нормативними приписами доказами підтверджується, що позивач станом на 01.01.1993 проживав у зоні гарантованого добровільного відселення менше 3 років, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив у призначенні позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак, у задоволенні позову в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, здійснити нарахування та виплатити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 2 ст. 55, ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути на комісії заяву про призначення такої пенсії слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати в пільговому обчисленні стаж роботи в районах, прирівняних до Крайньої Півночі, для призначення пенсії на пільгових умовах та щодо застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні трудового стажу один рік за півтора року з 27.02.2020, то слід зазначити, що умовою зарахування такого стажу є звернення до уповноваженого органу з відповідною заявою з доданням до неї необхідних документів.

Доказів звернення до відповідача за відповідною процедурою з заявою про призначення пенсії саме з цих підстав позивач не надав. Отже, оскільки право позивача на зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи в районах, прирівняних до Крайньої Півночі, не було предметом розгляду відповідача, це право на даний час не може бути визнане порушеним, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 10.08.2020.

Суддя Н.М. Майстренко