Ухвала суду № 90882452, 11.08.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2239/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України та зобов`язання вчинити дії в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, і до настання обставин, з якими Закон пов`язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 набрало законної сили 03.01.2020. На виконання вказаного судового рішення судом 13.01.2020 видано виконавчий лист.

05.08.2020 позивач подав заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) про визнання протиправною бездіяльності Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області, яка полягає у невиконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019, справа №140/2239/19, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії; зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області негайно виконати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019, справа №140/2239/19 та виплатити нараховану доплату за період з 01.01.2018 до 03.01.2020 в сумі 28969,06 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що на виконання рішення суду відповідач своїм листом від 21.01.2020 №53/Д-01 повідомив про перерахунок пенсії з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення у розмірі 90 процентів. Але у виплаті нарахованої доплати з 01.01.2018 до 03.01.2020 в сумі 28969,06 грн. відмовив, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.

21.05.2020 року позивач звернувся з письмовою заявою до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, надавши йому виконавчий лист від 13.01.2020 року № 38, про примусове стягнення нарахованого, але не виплаченого боргу пенсії в сумі 28969,06 грн.

23.07.2020 позивач отримав постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції ВП № 62198002 від 30.06.2020 про повернення виконавчого документа без стягнення боргу з відповідача.

Відтак, необхідність звернення до суду в порядку статті 383 КАС України зумовлена тим, що, на переконання ОСОБА_1 , рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 протиправно не виконується відповідачем.

Згідно із приписами частини п`ятої статті 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи- позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Як вбачається зі змісту листа відповідача від 23.01.2020 № 64/Б-01, який додано до заяви, позивача повідомлено про перерахунок пенсії. Однак, виплата перерахованих коштів буде проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018, якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Щодо невиплати позивачеві заборгованості, яка виникла за результатами проведеного перерахунку, то суд зазначає таке.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Як передбачено положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей згідно статті 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок № 649) та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктом 4 Порядку № 649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 649, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 140/2239/19 як орган державної влади зобов`язаний діяти лише в межах чинного законодавства та з урахуванням вимог Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649.

ОСОБА_1 не надав до суду доказів зміни або скасування постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №6 49. Відтак, вказаний нормативний документ є чинним і повинен виконуватись боржником.

Судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправні дії чи бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року у справі № 140/2239/19.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Відтак, за відсутності обставин протиправних дій відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, суд залишає заяву без задоволення.

Керуючись статтями 248, 295, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України та зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер