Ухвала суду № 90880179, 07.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

07.08.2020м. ДніпроСправа № 904/6928/17

За заявою: Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року за нововиявленими обставинами

У справі:

за позовом Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання неправомірним та скасування рішення відповідача №1634 від 28.12.2012 "Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2006 №040610801406 під розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП в Жовтневому районі міста"; зобов`язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, площею 0,2991га, під розміщення автостоянки та споруди КПП, яка розташована на мкр-ні 5-му Зарічному в Жовтневому районі міста Кривого Рогу від 25.12.2006 і зареєстрованого в Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2006 за №040610801406, строком на 6 років і на тих самих умовах

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача (заявника): Штефан В.О., фізична особа-підприємець; Лісовий Д.О., адвокат Від відповідача: Чабарай К.В., головний спеціаліст відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління

С У Т Ь С П О Р У :

У червні 2017 року Фізична особа - підприємець Штефан Владислав Олександрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:

- визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі рішення Криворізької міської ради №1634 від 28.12.2012 "Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2006 №040610801406 під розміщення автостоянки та тимчасової споруди КПП у Жовтневому районі міста;

- зобов`язати Криворізьку міську раду укласти з ФОП Штефаном Владиславом Олександровичем додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:04:223:0192, площею 0,2991га, під розміщення автостоянки та споруди КПП, яка розташована на мкр-ні 5-му Зарічному в Жовтневому районі міста Кривого Рогу від 25.12.2006 і зареєстрованого в Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2006 за №040610801406, строком на 6років і на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2017 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2017 у справі №904/6928/17 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2018 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №904/6928/17 залишено без змін.

20 квітня 2018 року на адресу суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2017 у справі №904/6928/17 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви заявник посилався на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 у справі №904/9718/13, яким скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2014 за результатом перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 у справі №904/9718/13 відмовлено в задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки у сумі 261238грн.10коп., пені у розмірі 16563грн.84коп.

На підставі викладеного, заявник наполягає на належному виконанні ним обов`язків орендаря за договором оренди, відсутності підстав у Криворізької міської ради для відмови у поновленні договору оренди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2018 (Суддя Новікова Р.Г.) прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, призначене судове засідання та повідомлено учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2018 року задоволено заяву судді Новікової Р.Г. про самовідвід від розгляду даної справи.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2018 № 891 призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх. №4-1602/18 справи №904/6928/17, за результатами якого справу передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 26.12.2018 (Суддя Євстигнеєва Н.М.) прийнято заяву Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2017 у справі №904/6928/17 за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами, ухвалено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

19 червня 2019 року на адресу суду надійшла заява (уточнена) Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2017 у справі №904/6928/17 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви заявник посилається на відсутність правовідносин між сторонами на підставі рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884, а також на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 у справі №904/9718/13 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18.07.2017 по справі №2а-423/10/0408 (касаційне провадження К/800/17469/17).

03 березня 2020 року від міської ради до господарського суду надійшли пояснення. Відповідач зазначає, що зазначена позивачем підстава для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами не відповідає дійсності та спростовується, оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 у справі №904/9718/13 не набрало законної сили та було скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2018, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2019.

Щодо уточненої заяви, яка надійшла до суду 19.06.2019 відповідач зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено можливість уточнення, доповнення або зміни заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Разом з цим, поданою заявою позивач не уточнює підставу для перегляду судового рішення, а змінює її на нову, оскільки у заяві від 20.04.2018 не посилався на факт відсутності правовідносин на підставі рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", що підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2017 у справі №2а-423/10/0408 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018у справі №904/9718/13. Тобто, позивачем при поданні уточненої заяви фактично було змінено підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України, на підставу передбачену п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Також відповідач зазначає, що зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами складається з обґрунтування заявлених позивачем позовних вимог та поважності причин пропуску строку для звернення до суду з позовом, а не доведення підстав існування нововиявленої обставини, якою обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2020 призначено розгляд заяви Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року за нововиявленими обставинами у судове засідання на 26 травня 2020 року. З 26.05.2020 розгляд заяви відкладено на 30.06.2020, з 30.06.2020 на 22.07.2020. У судовому засіданні 22.07.2020 оголошено перерву на 04.08.2020, з 04.08.2020 на 07.08.2020.

04 серпня 2020 року від Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича до господарського суду надійшло клопотання (вх. №354745/20 від 04.08.2020), яким просить винести окрему ухвалу щодо кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України (постановлення суддею завідомо неправосудного рішення) та надіслати її прокурору Дніпропетровської області для належного реагування, у зв`язку із прийняттям суддею Господарського суду Дніпропетровської області Назаренко Н.Г. завідомо неправосудного рішення від 10.02.2014 у справі №904/9718/13.

Клопотання мотивоване тим, що:

- приймаючи рішення у справі №904/9718/13 суддею Назаренко Н.Г. враховано те, що відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі №2а-423/10/0408 рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 14.05.2010 №3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" визнано нечинним; згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 К/9991/760121 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 залишено без змін; ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 по справі №2а-423/10/0408 роз`яснено, що дія рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 14.05.2010 №3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що факт визнання нечинним зазначеного рішення не впливає на правовідносини із заборгованості з орендних платежів, яка виникла в 2010 році. Оскільки позивач ставив питання про стягнення заборгованості по орендній платі за період з червня 2010 року по лютий 2013 року в сумі 261238,10 грн., тобто на зазначений період розповсюджується дія рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 14.05.2010 №3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу". Судом вирішено, що позовні вимоги в частині стягнення 261 238.10 грн. заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню, оскільки не спростовані відповідачем, підтверджені матеріалами справи;

- висновки судді Назаренко Н.Г. викладені у рішенні від 10.02.2014 у справі №904/9718/13 є завідомо незаконними та завідомо неправосудними;

- суддя Назаренко Н.Г. мала врахувати і зазначити у своєму рішенні, що юридична оцінка певних обставин іншим судом не є преюдиціальним фактом в розумінні ст.35 ГПК України, оскільки станом на день прийняття суддею завідомо неправосудного рішення відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України передбачалось, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України;

- правовідносини між сторонами виникли виключно на підставі договору земельної ділянки та попереднього рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 №2494 "Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу". По суті, незаконний нормативно правовий акт (Рішення міської ради №3884 від 14.05.2010), на час його скасування, не створив жодних правовідносин.

ФОП Штефан В.О. вважає, що суддя Назаренко Н.Г. прийняла завідомо неправосудне рішення, із грубими порушеннями норм процесуального права, яке не ґрунтувалось на всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні усіх обставин справи, та було направлене на задоволення позовних вимог не Криворізької міської ради, як органу, що представляє та діє в інтересах своєї громади, а прийняте саме в інтересах конкретних посадових осіб Криворізької міської ради, які її на той час очолювали.

Розглянувши клопотання позивача (заявника) про постановлення окремої ухвали, суд дійшов висновку про його необгрунтованість з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Положення ч.1 ст.7 ГПК України передбачають, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ч.1 статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено (ч.11 статті 246 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання.

Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що винесення окремої ухвали є прерогативою суду в разі виявлення судом порушень сторонами законодавства або виявлення недоліків в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб.

Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.

Згідно зі ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Однією із складових принципу верховенства права є право на справедливий судовий розгляд. Право на справедливий суд - це право особи, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У заяві про винесення окремої ухвали заявник посилається на норму ст. 375 КК України, відповідно до якої передбачена відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови; ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах чи з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

Заявник зазначає, що суддею Господарського суду Дніпропетровської області Назаренко Н.Г. прийнято завідомо неправосудне рішення від 10.02.2014 у справі №904/9718/13. Тобто фактично не погоджується із прийнятим рішенням.

Наявність такої ознаки як "завідомо", є необхідною та передбачає, що вже на момент постановлення суддею вказаного рішення, такий суддя в силу певних об`єктивних фактів мала усвідомлювати неправосудність судового рішення.

Лише у такому випадку у заявника могло виникнути право на повідомлення компетентному органу про вчинення кримінального правопорушення. При цьому суд звертає увагу заявника на те, що у разі наявності припущень про ознаки кримінального правопорушення, що призвели до порушення прав заявника, заявник не позбавлений права звернутись до відповідних правоохоронних органів в порядку, встановленому КПК України.

Частиною 10 статті 246 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

З аналізу наведеної процесуальної норми вбачається, що правом постановлення окремої ухвали в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права наділений виключно суд вищої інстанції.

Окрема ухвала є однією із форм реагування суду вищої інстанції на процесуальні порушення суду нижчої інстанції, які не є підставою для скасування його рішення чи ухвали.

Таке право передбачене з метою своєчасного і повного реагування та усунення всіх, виявлених під час розгляду справи, порушень.

При цьому неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, встановлені рішенням суду вищого рівня під час перегляду конкретного рішення суду нижчого рівня, та скасування його з цих підстав, не є обов`язковою підставою для винесення окремої ухвали, якщо судом вищого рівня не було встановлено грубого порушення норм матеріального чи процесуального права, допущеного судом нижчого рівня.

Таких грубих порушень норм матеріального чи процесуального права під час перегляду рішення в апеляційному та касаційному порядку встановлено не було і позивачем не ставилося питання про винесення окремої ухвали за результатами перегляду даного рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в клопотанні Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про винесення окремої ухвали щодо кримінального правопорушення суддею Назаренко Н.Г. слід відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 246 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича про винесення окремої ухвали щодо кримінального правопорушення суддею Назаренко Н.Г. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 07.08.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 11.08.2020.

Суддя Н.М. Євстигнеєва