Рішення № 90880088, 10.08.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2020 року Справа № 903/187/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІК Енергозберігаючі технології”, м. Київ

до відповідача: Державного підприємства “Волиньвугілля”, м. Нововолинськ, Волинська обл.

про стягнення 192 276 грн. 25 коп.

Суддя Кравчук А. М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16.03.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №38 Товариства з обмеженою відповідальністю “ІК Енергозберігаючі технології” до Державного підприємства “Волиньвугілля” про стягнення 192 276 грн. 25 коп., в т.ч. 182 181 грн. 60 коп. основного боргу, 9 318 грн. 14 коп. пені, 776 грн. 51 коп. - 3 % річних.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору №168 від 03.09.2019 зобов`язань по оплаті послуг.

Справу позивач просить розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено відповідача, що у разі не подання протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ухвалу суду відповідач отримав 19.03.2020, судова повістка позивача повернута об`єктом поштового зв`язку з позначкою "за закінченням строку зберігання" (а.с. 49-52).

Строк для подання відзиву - по 03.04.2020.

ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 визначено, що процесуальні строки у визначених ГПК України випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Згідно ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 “Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (в тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя)- Д+3, пріоритетної - Д+1;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) – Д+4, пріоритетної – Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України – Д+5, пріоритетної – Д+4,

де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції вищезазначені нормативні строки пересилання збільшуються на 1 день.

Згідно з п.117 Правил надання послуг поштового зв`язку поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Враховуючи вищевикладене, набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" 17.07.2020, строки пересилання поштової кореспонденції, суд дійшов висновку про закінчення строку на подання відзиву.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Відповідач у клопотанні від 28.05.2020 просить відкласти розгляд справи до моменту отримання результатів розгляду заяви правоохоронними органами про порушення при укладенні договорів на співпрацю з позивачем. Договори у клопотанні не конкретизовані. Предметом спору є договір від 03.09.2019 № 168 про надання послуг. Взаємопов`язаність клопотання зі спором по справі не обгрунтована. Будь - які докази не долученні. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Згідно ст.ст. 320-321 ГПК України передбачена можливість розгляду справи за нововиявленим обставинами, якщо такі будуть встановлені.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не надходили.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

03.09.2019 між TOB “ІК Енергозберігаючі технології 2010” (далі - Виконавець, Позивач) та ДП "Волиньвугілля" (далі - Замовник, Відповідач) укладено Договір № 168 (далі - Договір, а.с. 11-14).

Згідно п.п. 1.1-1.2 договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати такі послуги: Гідродинамічне очищення тепломереж будівлі побуткомбінату (тепловий пункт № 1) за адресою: Волинська обл., Іваничівський район, м. Нововолинськ шахта Бужанська. Замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у п. 1.1. цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору, надані послуги за цим договором передаються Виконавцем Замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписуються обома Сторонами. У цьому Договорі під актом Сторони розуміють акти, складені за типовою формою КБ-2в та довідки, складені за типовою формою КБ-3.

Вартість послуг розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально- технічних ресурсах та поточних цін на них відповідно до “Правил визначення вартості будівництва” ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (п.1.5. договору).

У відповідності до п.п. 2.1.-2.2. договору загальна сума договору складає: 199969,20грн., у тому числі ПДВ (20 %) 33328,20грн. Кінцева сума Договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, що підтверджується актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.

Згідно п.3.1. договору за надані послуги згідно п.1.1. цього договору Замовник сплачує Виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.

Пунктами 3.2., 3.3. договору сторонами передбачено, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Замовником та Виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Сторони погодились, що кінцевий термін оплати Замовником наданих і прийнятих послуг з урахування п. 3.2. здійснюється не пізніше 31 грудня 2019 року.

Відповідно до п. 5.1. договору прийом наданих Виконавцем послуг оформлюється актом(ми) здачі-прийняття наданих послуг та здійснюється Замовником протягом 2-х днів з моменту його повідомлення про готовність послуг до приймання. У випадку наявності недоліків або дефектів наданих послуг, Замовник зобов`язаний у цей термін вмотивовано письмово повідомити Виконавця про відмову від підпису актів.

При несвоєчасній оплаті Замовником вартості наданих послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів (п.6.4. договору).

Відповідно до п. 9.2 договору строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу стосовно стягнення основної суми боргу та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором та законом, становить три роки.

Згідно п. 12.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання Сторонами.

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору взяті на себе зобов`язання виконав в повній мірі та надав Замовнику послуги на загальну суму 182 181грн. 60коп., що підтверджує актом приймання виконаних робіт (№КБ-3) за листопад 2019 та довідкою про вартість виконаних робіт за листопад 2019 (а.с. 29-35).

Вказані документи були направлені відповідачу ДП "Волиньвугілля" 20.11.2019 листом вих. 336 від 18.11.2019 з описом вкладення за адресою: вул. Луцька 1 , м. Нововолинськ та згідно інформації з сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення № 0303512515803 були отримані ДП "Волиньвугілля" 25.11.2019 (а.с. 36-38).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надіслання відповідачу акту приймання виконаних робіт (№КБ-3) за листопад 2019 та довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2019.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

В силу ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Відповідно до приписів ст. 882 ЦК України відповідач не подав доказів того, що ним було заявлено про недоліки у виконаних позивачем роботах та доказів в обґрунтування відмови від підписання акту приймання виконаних робіт (№КБ-3) за листопад 2019 та довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2019. За змістом вказаної правової норми відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт, а відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє від обов`язку їх оплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 03.02.2020 у справі № 910/23734/17.

З метою досудового врегулювання спору позивач 21.01.2020 на адресу відповідача надіслав письмову вимогу про сплату коштів за виконані роботи в 2019 році зі звітом надання послуг (а.с. 34-52). Однак відповідач вимогу позивача не виконав та заборгованості не погасив.

На день розгляду справи заборгованість відповідача становить 182 181грн. 60коп.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст. 11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно до ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Несвоєчасне проведення відповідачем належних розрахунків з позивачем, існування у певні періоди заборгованості по оплаті стало підставою для нарахування штрафу, пені за прострочку виконання грошових зобов`язань, а також інфляційних та процентів річних, та звернення до суду із позовом про стягнення нарахованих сум.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 776грн. 51коп. - 3% річних, а також відповідно до п. 6.4 договору пеню в сумі 9 318грн. 14коп. (а.с.4).

Суд, провівши власний розрахунок за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" (а.с. 55) встановив, що підставними та підлягають стягненню з відповідача 6 172 грн. 27 коп. пені та 746 грн. 65 коп. 3% річних;

Пунктом 3.3 договору № 168 від 03.09.2019 передбачено кінцевий термін оплати - не пізніше 31.12.2019. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січня 2019 № 7-р "Про перенесення робочих днів у 2019 році" 31.12.2019 - вихідний день. Кінцевий термін оплати переноситься на 02.01.2020, відповідно прострочка настала з 03.01.2020. Крім того з 13.12.2019 по 30.01.2020 - ставка НБУ - 13,5% (рішення НБУ № 925 - рш від 12.12.2019), з 31.01.2020 до 13.03.2020 ставка НБУ - 11% (рішення НБУ № 76-рш від 30.01.2020). Позивач нараховує пеню і 3% річних з 01.01.2020 і застосовує пеню 18% за весь період нарахування.

У позові на суму 3 145 грн. 87 коп. пені та 29 грн. 86 коп. 3% річних слід відмовити у зв`язку з помилкою позивача у нарахуванні.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 189 100 грн. 52 коп. заборгованості, в т.ч. 182 181 грн. 60 грн. основний борг, 6 172 грн. 27 коп. пеня та 746грн. 65 коп. 3% річних підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 2 836грн. 51коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька 1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІК Енергозберігаючі технології 2010” (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, будинок 1, кімната 242, код ЄДРПОУ 39640167)

- 182 181 грн. 60 коп. основного борг, 6 172грн. 27 коп. пені, 746 грн. 65 коп. 3% річних, а також 2 836 грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 191 937грн. 03 коп. (сто дев`яносто одна тисяча дев`ятсот тридцять сім грн. 03 коп.)

3. У позові на суму 3 175грн. 73 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до

Північно-західного апеляційного господарського суду

відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук