Ухвала суду № 90879576, 10.08.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 433/298/20

УХВАЛА

іменем України

10 серпня 2020 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Попової О.М., за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С., прокурора Менжинського С.М., особи стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, законного представника ОСОБА_2 в режимі відеоконференції, захисника Євсюкова А.А. в режимі відеоконференції, представника служби у справах дітей Костенко Т.О. в режимі відеоконференції, представника ювенальної превенції Гребенюка О.М. в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, учня 9 класу опорного закладу освіти «Троїцький ліцей» Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

Органами досудового розслідування встановлено і в ході судового розгляду підтверджено, що 29.05.2019 р. неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходячись в смт. Троїцьке, зустріли неповнолітнього ОСОБА_5 та малолітнього ОСОБА_1 , де під час сумісного обговорення про місця можливого придбання (збирання) металобрухту лому кольорових металів, для подальшої його реалізації, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 піти до приміщення ангару СФГ "Марс", який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час сумісної бесіди ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та малолітнього ОСОБА_1 вирішили викрасти силовий мідний чотирьохжильний кабель, який розташований в приміщенні ангару СФГ "Марс" за вищевказаною адресою.

Після чого, ОСОБА_5 узяв за місцем свого проживання плоскогубці, де в подальшому з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 прослідували до зазначеного приміщення ангару СФГ "Марс". Прибувши до території приміщення ангару СФГ «Марс», неповнолітній ОСОБА_4 добровільно відмовився від вчинення злочину та відправився за місцем свого проживання.

Надалі, ОСОБА_5 разом з неповнолітнім ОСОБА_3 та малолітнім ОСОБА_1 , переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, прослідували до вхідних дверей приміщення ангару СФГ "Марс", які були причинені без замикаючого пристрою, так як 28.05.2019 р. вхідні двері були відчинені з замикаючого пристрою ОСОБА_3 , який проникав до середини ангару, відчинивши двері з середини з саморобного металевого засову.

Після чого, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відчинили вхідні двері та прослідували у середину приміщення, де ОСОБА_5 діяв спільно з останніми. ОСОБА_3 за допомогою драбини, яку знайшов в приміщенні ангару, заліз на кран балку, та біля даху почав обрізати силовий мідний чотирьохжильний кабель "КГ 3x4+1x2,5" за допомогою плоскогубців, які заздалегідь взяв з собою ОСОБА_5 за місцем свого проживання. Під час обрізання зазначеного мідного чотирьохжильного кабелю, ОСОБА_3 обрізки мідного кабелю почав подавати неповнолітньому ОСОБА_5 та малолітньому ОСОБА_1 , які в свою чергу складали фрагменти кабелю у картонний коробок. Обрізавши мідний кабель загальною довжиною 20 метрів 3 см, неповнолітній ОСОБА_3 зліз на підлогу та взявши картонний коробок до рук, спільно з неповнолітнім ОСОБА_5 та малолітнім ОСОБА_1 прослідували за приміщення ангару, де за допомогою вогнища зачистили (опалили) мідний дріт від ізоляції, та в подальшому очищений мідний дріт склали в пакет та віднесли його за місцем проживання свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_6 з метою подальшої реалізації, тобто розпорядилися викраденим майном на власний розсуд. Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-15е від 16.01.2020 року, ринкова вартість одного метра силового чотирьохжильного мідного кабелю, з маркувальними позначками "КГ 3х4+1х2,5", станом на 29 травня 2019 року могла становити 41,50 грн.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 СФГ «Марс» в особі голови ОСОБА_7 , завдано матеріальну шкоду на загальну суму 842,45 грн.

Малолітній ОСОБА_1 скоїв суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні, прокурор, клопотання про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів виховного характеру підтримав, просив їх задовольнити.

Захисник Євсюков А.А. у судовому засіданні вважає необхідним вирішити клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру у відповідності до вимог закону.

Представник потерпілого СФГ «Марс» в особі голови СФГ ОСОБА_7 згідно письмової заяви просив розглянути справу без його участі, претензій матеріального та морального характеру не має, просив вирішити клопотання на розсуд суду (а.с. 52).

Представники служби у справах дітей та ювенальної превенції не заперечували проти задоволення клопотання.

Неповнолітній ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиросердно розкаявся та дав пояснення, які за своїм змістом відповідають вищевикладеним обставинам.

Законний представник ОСОБА_2 в судовому засіданні запевнила суд, що спроможна займатися вихованням сина. Просила застосувати до сина заходи виховного характеру, так як вважає, що в змозі контролювати його поведінку.

Крім наданих в судовому засіданні пояснень учасників судового провадження, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується також поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_3 , які є ідентичними викладеним в клопотанні про застосування до малолітнього примусових заходів виховного характеру. Перевіривши обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд прийшов до висновку, що неповнолітній ОСОБА_1 скоїв суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що на момент скоєння вказаного суспільно-небезпечного діяння та на час розгляду клопотання в суді ОСОБА_1 не досяг віку, з якого, відповідно до ст. 22 КК України, настає кримінальна відповідальність, відносно нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру.

Неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем навчання характеризується задовільно (а.с.м.к.п. 68,69), на обліку в центрі пробації не перебуває (а.с.м.к.п. 57), проживає з матір`ю та неповнолітніми братами, на диспансерному обліку у психіатра та нарколога не перебуває (а.с.м.к.п. 72), його стан здоров`я є задовільним.

Законний представник ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно, отримує соціальну допомогу на дітей одиноким матерям та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям (а.с.м.к.п. 70), до адміністративної відповідальності у 2019 році не притягувалася (а.с.м.к.п. 71), згідно характеристики з місця навчання сина вбачається, що ОСОБА_2 приділяє належну увагу вихованню сина, бере активну участь у батьківських зборах.

За таких обставин, враховуючи позицію прокурора, письмову заяву представника потерпілого, думку неповнолітнього ОСОБА_1 , його законного представника, суд вважає за можливе, згідно із п. 3 ч. 2 ст.105 КК України, застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 примусовий захід виховного характеру, а саме передачу неповнолітнього під нагляд батьків який, на думку суду, здатний забезпечити позитивний виховний вплив на нього зважаючи на те, що відповідно до ст.ст. 150,155 СК України, саме батьки зобов`язані піклуватися про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини і ухилення від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. З метою дієвості та ефективності примусових заходи виховного характеру визначити їх строк щодо неповнолітнього ОСОБА_1 1 рік.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.40 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано постановою ВР №789-Х11 від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство, звинувачується або визнається винною в його порушенні, на таке поводження, що сприяє розвиткові у дитини почуття гідності і значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини й основних свобод інших та при якому враховуються вік дитини і бажаність сприяння її реінтеграції та виконання нею корисної ролі в суспільстві.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування та під час судового розгляду не застосовувались.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 501 КПК України питання стягнення судових витрат під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру не вирішується. А тому в даному випадку витрати за залучення експерта не стягуються.

Керуючись ст.ст. 97 ч.2, 105 ч.2,3 КК України, ст.ст. 484, 498, 501 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання слідчого Троїцького ВП ГУНП в Луганській області Ткаченка Є.В., затверджене прокурором Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури Менжинським С.М., подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020130590000044 від 14.02.2020 року, про застосування примусових заходів виховного характеру до малолітнього ОСОБА_1 , - задовольнити. Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків, а саме під нагляд матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю 1 (один) рік. Речовий доказ - фрагмент оплавленого мідного чотирьохжильного кабелю довжиною 20 метрів 3 сантиметри поміщений до спеціального пакету № 3409033, фрагмент мідного чотирьохжильного кабелю поміщений до спеціального пакету № INZ2047409, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Троїцького ВП ГУНП України в Луганській області - повернути голові СФГ «Марс» (ЄДРПОУ 20159731) - ОСОБА_7 . Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Cуддя О.М. Попова