Ухвала суду № 90879243, 10.08.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12557/20

н/п 2-з/953/153/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., при секретарі Кудіновій К.А., розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі 953/12557/20 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРАЙТ» (код ЄДРПОУ 40997279, ІПН 409972720347, адреса місцезнаходження: 61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 228Б), Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 15), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макарова Ольга Петрівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), -

В С Т А Н О В И В:

06.08.2020 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРАЙТ», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макарова Ольга Петрівна, про визнання договорів недійсними.

10.08.2020 ухвалою Київського районного суду м. Харкова прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

06.08.2020 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просять вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 72,4 кв.м., житловою площею 51,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20681835), накладення заборони у будь-який спосіб відчужувати право вимоги по зобов`язанням за Кредитним договором № 6/1/32/2007/840-К/293 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, що є його невід`ємними частинами; Договором поруки № 6/1/32/2007/840-П/295 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, що є його невід`ємними частинами; Договором іпотеки до завершення розгляду справи по суті.

В обґрунтування позивачі зазначили, що 29.04.2020 ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» та ПАТ «КБ «Надра» уклали Договір № GL3N217214-1 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, зокрема: право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів; право оскаржувати припинення Прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) Прав вимоги. Також, 29.04.2020 ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» та ПАТ «КБ «Надра» уклали Договір № GL3N217214 про відступлення прав вимоги, відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору/іпотекодержателю належні Банку, а новий кредитор/ іпотекодержатель набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставозадовців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі Боржники, включаючи права вимоги до право ступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли вимоги обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахування усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», на далі за текстом Права вимоги. Новий кредитор/іпотекодержатель сплачує банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному цим Договором. Відповідно до п.2 Договір № GL3N217214 про відступлення права вимоги від 29.04.2020 за цим Договором Новий кредитор/іпотекодержатель в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, включаючи: право вимагати належного виконання Боржником зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржником грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, права вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо Боржників, втому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору.

Крім того, позивачі зазначали, що відповідно до Договору, сторони підтверджують, що після набуття Новим кредитором/іпотеко держателем прав вимоги, новий кредитор/іпотекодержатель має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до п.3 Договору № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 29.04.2020 Новий кредитор/ іпотекодержатель зобов`язаний повідомити Боржників про відступлення прав вимоги за Основними договорами протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня набрання чинності цим Договором. В пункті 5 Договору № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 29.04.2020 узгоджено, що Новий кредитор/іпотекодержатель підтверджує, що в момент укладення цього Договору отримав наявні у Банку документи, що підтверджують Права вимоги до боржників.

Позивачі вказують про відсутність заборгованості та нікчемність будь-яких вимог за Основиним договором з огляду на наступне. 28.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Київського ВП ГУ НП в Харківській області за фактом підробки документів, а саме підміна в бухгалтерському обліку гривневого обліку на валютний та пред`явлення вимог про стягнення заборгованості по кредитному договору, який є нікчемним. За вказаними фактами Київським ВП ГУ НП в Харківській області відкрито кримінальне провадження за № 12018220490005097, відомості про яке 28.11.2018 внесено до ЄРДР. В ході досудового розслідування згідно з ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.09.2018 слідчим суддею був наданий дозвіл ознайомитися та зробити копії організаційно-розпорядчих, первинних документів, документів бухгалтерського обліку. Банком ухвала від 04.09.2018 виконана частково, надано доступ до кредитної справи № 702605/ФЛ (позичальник ОСОБА_2 ) (розпочато 19.10.2007). На підставі отриманих документів за постановою слідчого від 18.12.2019 в кримінальному провадженні призначена судово-економічна експертиза за кримінальним провадженням від 28.11.2018 № 12018220490005097. За результатами проведеного дослідження в обсязі наданих документів були надані відповідні висновки (висновок експерта від 18.05.2020 № 8/295СЕ-19), зокрема: в обсязі наданих документів, не надається за можливі підтвердити документально операцію з видачі ОСОБА_2 кредитних коштів у готівковій формі в сумі 100000 доларів США відповідно до умов кредитного договору № 6/1/32/2007/840-К/293 від 16.11.2007, з причини, докладно викладених в дослідницькій частині. Відповідно до висновку експерта № 8/141СЕ-20, в обсязі наданих документів не надається за можливе встановити відповідність довідки ПАТ КБ «Надра» вих. № 1-10-2549 від 01.03.2016 в частині загальної суми платежів по кредиту клієнта ( ОСОБА_2 ) умовам кредитного договору № 6/4/32/2007/840-К/293 від 16.11.2007; сума заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору № 6/4/32/2007/840-К/293 від 16.11.2007 не є обґрунтованою; в обсязі наданих документів підтверджується сплата за кредитним договором № 6/4/32/2007/840-К/293 від 16.11.2007 грошових коштів у сумі 115435,40 доларів США та 46831,12 гривень. Згідно з постановою про закриття кримінального провадження № 12018220490005097 від 28.11.2018 за ознаками ч.3 ст.190 КК України доведено факт наявності порушень бухгалтерського обліку співробітниками відділення ПАТ «КБ «Надра» за Договором № 6/1/32/2007/840-К/293 від 16.11.2007. Документально не підтверджено факт видачі кредитних коштів за кредитним договором № 6/1/32/2007/840-К/293 від 16.11.2007 в сумі 100000 доларів США, однак фактично в обхід бухгалтерського обліку фактично на руки ОСОБА_2 отримала грошові кошті в гривні на загальну суму 505000,00 грн. та вважала кредит таким, що виданий в валюті гривні. В подальшому згідно з наданими квитанціями ОСОБА_2 повністю погасила свої кредитні зобов`язання.

Крім того, позивачі зазначили, що в період здійснення кримінального провадження ними з порушенням строків, встановлених п.3 Договору № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 29.04.2020 було отримано повідомлення від нового кредитора про заміну Кредитора в зобов`язанні. 30.06.2020 позивачі отримали письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимог про усунення порушення із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки вих. № 15/05-01 від 15.05.2020, відповідно якого станом на 29.04.2020 за кредитним договором обліковується заборгованість у розмірі 113896 доларів США 16 центів (еквівалент 3080720,28 грн.). Даний документ одночасно відображає стислий зміст порушених зобов`язань та є вимогою про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Також позивачів повідомлено, що відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлові приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмові вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільного звільнити житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Позивачі вказують на те, що відповідачі за час судового розгляду справи не понесуть збитків, які б могли вплинути на їх діяльність на відміну від позивачів, у випадку відчуження ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» нерухомого майна, яким вони володіють на праві приватної власності, обтяження та забезпечення якого припинено внаслідок виконання основного зобов`язання. Щодо вимоги п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України, враховуючи предмет позову та встановлений в кримінальному провадженні факт виконання кредитних зобов`язань вважають, що такі заходи забезпечення позову виконають і функції заходів зустрічного забезпечення.

Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно дост.149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК Українипередбачені види забезпечення позову.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на необхідність забезпечення основного завдання правосуддя ефективного поновлення в правах. Так, в п. 9 рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 КСУ зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

В обґрунтування заяви позивачі вважають, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивачів, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення та зазначили, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості захисту прав позивачів та вказали на те, що існує реальна загроза можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Отже, виходячи з об`єкту, щодо якого заявник просить забезпечити позов на час розгляду справи, суддя, дослідивши матеріали справи, що підтверджують право власності позивачів на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 72,4 кв.м., житловою площею 51,7 кв.м., яка складається із трьох кімнат,приходить довисновку,що заявапідлягає частковомузадоволенню,в частині заборони відчуження трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 72,4 кв.м., житловою площею 51,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20681835), яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки невжиття вказаних заходів забезпечення може зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Вказаний вид забезпечення на переконання суду є співмірними із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведедо утруднення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду, в разі відмови в задоволенні позову, що, в силу положень ст.ст. 149-153 ЦПК Українисвідчить про обґрунтованість поданої заяви.

Обраний судом вид забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує прав юридичної особи, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання можливого судового рішення.

Згідно зі статтею 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії щодо майна, що належить позивачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Разом зцим,суд відмовляєу задоволеннізаяви вчастині накладення заборонина відчуження права вимоги по зобов`язанням за Кредитним договором № 6/1/32/2007/840-К/293 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, що є його невід`ємними частинами; Договором поруки № 6/1/32/2007/840-П/295 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, що є його невід`ємними частинами; Договором іпотеки, вважаючи достатнім застосований захід забезпечення позову у вигляді заборони відчуження вказаного вище майна.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні.

Відповідно до ч. 6ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.1ст.157 ЦПК Україниухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153,157 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заявупозивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позовуТарасенка ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі 953/12557/20 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРАЙТ» (код ЄДРПОУ 40997279, ІПН 409972720347, адреса місцезнаходження: 61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 228Б), Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 15), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макарова Ольга Петрівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), задовольнити частково.

Заборонити відчуження трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 72,4 кв.м., житловою площею 51,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20681835), яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею, строк пред`явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя Колесник С.А.