Ухвала суду № 90878533, 05.08.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23237/20

Провадження № 2/761/7026/2020

У Х В А Л А

05 серпня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглядаючи питання про відкриття провадження у цивільній справі

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової к4артки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ: 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17),

предмет позову: визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

27 липня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2020 року передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.

За загальними правилами, встановленими ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Однак правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Тому в цій частини позивачем не допущено порушення порядку звернення із позовною заявою.

Однак вивчивши подану заяву, вважаю, що вона все ж таки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки позивачем також не додано копій документів, які зазначеним ним як додатки до поданої позовної заяви.

Вказане також зафіксовано актом від 29 липня 2020 року №308, про те, що під час розкриття конверта (пакета), надісланого ОСОБА_1 , відсутні всі документи, що зазначені у додатках до позовної заяви.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. У зв`язку із цим позивачу необхідно надати копії документів, які зазначено ним у позовній заяві та засвідчити їх в порядку, встановленому чинним законодавством.

Термін "законодавство" - згідно із Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство") від 09.07.1998 року - досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Під час посвідчення копій документів позивач може брати до уваги:

- Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації;

- Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації;

- Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55;

- Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При подання вказаного позову, позивач посилається на те, що є звільненим від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5, п.10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з цим, як вбачається із змісту позовних вимог, предметом позову також:

1.Визнання незаконним та скасування наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №279-к від 27.05.2020 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2.Поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 28 травня 2020 року.

3.Стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, що станом на 23.07.2020 року складає суму 129 012,66 грн. (сто двадцять дев`ять тисяч дванадцять гривень 66 коп.).

4.Стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої у зв`язку з незаконним звільненням, у сумі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень, 00 коп.).

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру. Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018р. у справі № 761/11472/15-ц (реєстраційний номер рішення 78376562).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати, позивачу необхідно сплатити судовий збір також за заявлену вимогу про відшкодування моральної шкоди в повній мірі, а саме - 1000,00 грн.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак докази наявності вказаної підстави для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять. Тому позивачу на усунення недоліків позовної заяви у цій частині необхідно або сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі, або надати копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки позовна заява містить недоліки, то суддя відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Разом із тим, суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ: 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17), про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: