Рішення № 90878475, 27.07.2020, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4204/19

Провадження № 2-609/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Сокол О.В.,

за участю представника позивача Стельниковича С.А. ,

представника відповідача Школьної К.В.,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Обухівське», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2019 року представник позивача адвокат Стельникович Сергій Анатолійович звернувся в суд з зазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства «Обухівське», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, 21 серпня 2019 року, близько 14 год. 30 хв. в м.Обухів, Київської області, по вул. Малишка 1, водій ПАТ «Обухівське» - ОСОБА_2 керуючи забезпеченим транспортним засобом (автомобілем) марки «CHEVROLET-NIVA» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та під час виявлення перешкоди в русі не вжив заходів для зменшення швидкості до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення автомобілями, які стояли у спеціально відведеному місці а саме PEUGEOT-307» д.н.з. НОМЕР_2 , «CHEVROLET-AVEO» д.н.з. НОМЕР_3 , «AUDI-Q3» д.н.з. НОМЕР_4 . Так як ПАТ «Обухівське» - виступає як юридична особа, яка відповідно до п.1.6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є законними користувачем наземного транспортного засобу на підставі права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, тобто яка правомірно експлуатувала станом на 21.08.2019 року транспортний засіб «CHEVROLET-NIVA» д.н.з. НОМЕР_1 для здійснення господарської діяльності то з відповідача підлягає стягненню завдана шкода. Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 9924,57 грн., моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., витрати на проведення звіту про оцінку матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу в розмірі 2000,00 грн., а також витрати пов`язані з наданням правової допомоги в розмірі 8000,00 грн.

22 листопада 2019 року суддею винесено ухвалу про відкриття провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

05 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, вказала, що спричинену матеріальну шкоду в розмірі 9924,57 грн., а також 2000,00 грн. витрати на проведення звіту про оцінку матеріального збитку визнають повністю, проти позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди та витрат пов`язаних з наданням правової допомоги заперечила, крім того представник позивача подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди та витрат пов`язаних з наданням правової допомоги є безпідставними та не обґрунтованими, тому просила відмовити в їх задоволенні,.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засідання проти задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальних збитків не заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21 серпня 2019 року, близько 14 год. 30 хв. в м.Обухів, Київської області, по вул. Малишка 1, водій ПАТ «Обухівське» - ОСОБА_2 керуючи забезпеченим транспортним засобом (автомобілем) марки «CHEVROLET-NIVA» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та під час виявлення перешкоди в русі не вжив заходів для зменшення швидкості до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з трьом автомобілями, які стояли у спеціально відведеному місці а саме «PEUGEOT-307» д.н.з. НОМЕР_2 , «CHEVROLET-AVEO» д.н.з. НОМЕР_3 , «AUDI-Q3» д.н.з. НОМЕР_4 .

09 вересня 2019 року, постановою Обухівського райсуду, Київської області, суддя Кравченко М.В. у а/с.№372/3071/19, ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340,00 грн.

09 вересня 2019 року, постановою Обухівського райсуду, Київської області, суддя Кравченко М.В. у а/с.№372/3069/19, ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Представник відповідача не надав доказів про скасування вказаної постанови, тому суд приходить до висновку те, що вказана постанова відповідно до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України має преюдиціальне значення по справі.

21 серпня 2019 року, власник пошкодженого транспортного засобу, ОСОБА_3 звернулась до ФОП « ОСОБА_4 » з метою визначення розміру нанесених матеріальних збитків та встановлення вартості відновлювального ремонту т/з. «CHEVROLET-AVEO» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП яка сталась 21.08.2019 року.

27 серпня 2019 року ФОП « ОСОБА_4 » було зроблено Звіт №374-19 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу.

Згідно резолютивної частини звіту №374-19 - вартість матеріального збитку, який завданий власнику транспортного засобу складає - 51472,45 грн.

Як вбачається за акту № 374-19 прийому-передачі виконаних робіт від 27.08.2019 року вартість робіт з визначення вартості матеріального збитку автомобілю «CHEVROLET-AVEO» д.н.з. НОМЕР_3 складає 2000,00 грн.

На момент ДТП - ОСОБА_2 - працював водієм в ПАТ «Обухівське», а тому цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (як водія ПАТ «Обухівське») була застрахована юридичною особою в ПАТ СК «Універсальна»

Відповідно до виписки по рахунку ПАТ «Приватбанк» від 18.10.2019 року ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» позивачу була здійснена страхова виплата в розмірі 41547,88 грн. як страхове відшкодування матеріальної шкоди, яка була завдана внаслідок ДТП.

ПАТ «Обухівське» - виступає як юридична особа, яка відповідно до п.1.6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є законними користувачем наземного транспортного засобу на підставі права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, тобто яка правомірно експлуатувала станом на 21.08.2019 року транспортний засіб «CHEVROLET-NIVA» д.н.з. НОМЕР_1 для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило страхування вищевказаного автомобіля який є - забезпеченим транспортним засобом.

Згідно ст.6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За час провадження по даній справі, на вимогу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу га залучення інвестицій емітентами цінних паперів» відповідачем приведено статут та внутрішні положення у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»" та з 28 грудня 2019 року проведено реєстрацію наступних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: нове повне найменування юридичної особи: «ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОБУХІВСЬКЕ»», скорочене найменування юридичної особи: ПРАТ «ОБУХІВСЬКЕ».

Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ст. 1166 ЦК України встановлює, що майнова шкода, завдана майну особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на викладене вище, суд вважає що позовна вимога щодо стягнення із відповідача матеріальної шкоди в розмірі 9924,57 грн. та витрат на проведення звіту про оцінку матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу в розмірі 2000,00 грн. знайшла своє підтвердження та підлягає стягнення із відповідача у якості матеріальної шкоди.

Стосовно вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак позивач, посилаючись на те, що внаслідок обставин дорожньо-транспортної пригоди, що призвела до душевних страждань, які виразились у поганому сні, постійному нервовому напруженні та побоюванні за своє здоров`я - не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

Разом із тим, суд визнає, що права позивача були порушені та це є природнім, що будь-яка особа у такій ситуації зазнає моральної шкоди, що виражається у душевних стражданнях.

Отже, з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності, з огляду на ступінь вини відповідача, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог стосовно розміру шкоди заявленого до відшкодування, як завдання моральної шкоди, шляхом зменшення відповідної суми з 20000 грн. до 7000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача витрат на правничу допомогу, суд виходить із такого.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною четвертою ст. 133 ЦПК України, визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надання адвокатом позивачу правової допомоги при розгляді даної справи підтверджується договором, ордером, детальним описом робіт на загальну суму 8000 грн.

Враховуючи вказане, позивачем доведено надання йому адвокатом вказаних послуг у суді.

Разом з тим, з огляду на те, що такі витрати у сумі 8000 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ними часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь відповідача 6625 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді, що відповідає фактичному часу участі адвоката у судових засіданнях.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2689,40 грн.

Вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 9, 22, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 9, 16 Закону України «Про страхування», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Обухівське» (адреса: 08701, Київська обл., м. Обухів, м-н Яблуневий, б. 26, код ЄДРПОУ 00857284) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 11 924 грн. 57 коп., відшкодування моральної шкоди в розмірі 7 000 грн., судові витрати в розмірі 9 314 грн. 40 коп., а всього 28 238 грн. 97 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко