Ухвала суду № 90877043, 10.08.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2666/20

Провадження № 1-кс/740/756/20

УХВАЛА

10 серпня 2020 року м. Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М.,

за участю: секретаря судового засідання Кубрак Н. М.,

прокурора Дуся Ю. В.,

слідчого Грека М. І.,

захисника Росомахи М. О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника Росомахи Миколи Олексійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу,

встановив:

До Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшло клопотання захисника Росомахи М. О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт або особисту поруку з покладанням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Обґрунтовуючи вказане клопотання, захисник зазначив таке.

26 червня 2020 року ОСОБА_1 , 2000 року народження, громадянину України мешканцю м. Чернігова у кримінальному провадженні № 12020270180000722 від 25 червня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України). 25 червня 2020 року він був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

26 червня 2020 року старший слідчий СВ Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області звернувся до слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і йому було обрано вказаний запобіжний захід. На теперішній час ОСОБА_1 перебуває в Чернігівському слідчому ізоляторі.

Захисник послався на те, що на час обрання запобіжного заходу, згідно з ухвалою слідчого судді, були наявні ризики: можливість впливу на свідків кримінального правопорушення з метою зміни їх показів та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, а також тяжкість злочину.

За твердженнями захисника, на теперішній час відпала потреба в застосуванні саме такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки під час досудового розслідування проведені всі необхідні слідчі дії, а відповідно і заявлені ризики при обранні запобіжного заходу зменшилися та зникли. Крім того, за час перебування в Чернігівському слідчому ізоляторі з ОСОБА_1 жодних слідчих дій не проводилося.

На думку захисника, необхідно врахувати і відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності взагалі не притягувався, має молодий вік, постійне місце реєстрації та проживання, позитивні характеристики з місця проживання, а також відомості про міцність соціальних зв`язків, наявність захворювань. Він не має жодних намірів впливати на учасників судового провадження і вчиняти інші кримінальні правопорушення, відсутні можливості знищення доказів та перешкоджання кримінальному провадженню.

У судовому засіданні захисник підтримав клопотання з викладених у ньому обставин і підстав та просив його задовольнити. Зокрема, зазначив, що на теперішній час зменшилися ризики, які були підставою для обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обрання стосовно підозрюваного особистого зобов`язання з покладенням на нього встановлених ст. 124 КПК України обов`язків унеможливить існування будь-яких ризиків. При цьому зауважив, що такий ризик, як переховування, не зазначався стороною обвинувачення при обранні стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також зауважив, що мати і сестра підозрюваного готові взяти його на поруку, а характеристики стосовно цих осіб додані до матеріалів клопотання.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та просив змінити запобіжний захід, обраний стосовно нього, на домашній арешт. Послався на незадовільний стан здоров`я та що не збирається ні на кого впливати.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання та зауважив, що немає підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки ризики не зменшилися і є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від слідства, повторно вчинити правопорушення або вплинути на свідків, а обрання більш м`якого запобіжного заходу не дасть належних гарантій щодо відведення ризиків, тому просив відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий підтримав позицію прокурора та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, встановлено таке.

Як убачається з матеріалів клопотання, СВ Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020270180000722 від 25 червня 2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

26 червня 2020 року в рамках указаного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 червня 2020 року ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених у провадженні ризиків, що пов`язано з плином досудового розслідування.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та існування в провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доказів зміни обставин підозри, зменшення її обсягу чи доказів на спростування викладених у повідомленні про підозру обставин, зменшення встановлених у провадженні ризиків стороною захисту не надано.

Під час розгляду вказаного клопотання стороною захисту не спростовано висновків слідчого судді та не надано доказів, які б спростовували підозру або свідчили про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, або їх зменшення.

Посилання захисника на те, що під час досудового розслідування проведені всі необхідні слідчі дії, а також, що за час перебування в Чернігівському слідчому ізоляторі з ОСОБА_1 жодних слідчих дій не проводилося, - не можуть бути підставою для зміни підозрюваному запобіжного заходу, оскільки вони не зменшують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий суддя в ухвалі про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 - тримання під вартою.

Твердження захисника, що заявлені ризики при обранні запобіжного заходу зменшилися та зникли, і що на теперішній час відпала потреба в застосуванні саме такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою - жодним чином не доведені.

Крім того, не є підставою для зміни запобіжного заходу в обраний захисником спосіб і врахування відомостей про особу підозрюваного ОСОБА_1 , які вказав захисник у клопотанні, а також про міцність соціальних зв`язків, наявність захворювань, адже всі ці обставини існували на час обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, нових обставин - не наведено.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень прокурора та слідчого, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також не надано належних обґрунтувань та доказів того, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, зменшилися або перестали існувати. Стороною захисту не вказано нових обставин, які можуть слугувати підставами зміни запобіжного заходу.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання.

Керуючись ст. 177, 178, 193, 194, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника Росомахи Миколи Олексійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І. М. Шевченко