Ухвала суду № 90870883, 05.08.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14804/20

Провадження №2-з/752/301/20

У Х В А Л А

іменем України

05.08.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Власенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

у липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд позовною заявою про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва вд 05 серпня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Одночасно ОСОБА_1 звернулася у суд з заявою про забезпечення позову.

Просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони ОСОБА_2 відчужувати належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ,

- накладення арешту на будинок за адресою: АДРЕСА_2 . що на праві власності належить ПП "Фірма ВЛМ",

- накладення арешту на частку у статутному капіталі ПП "Фірма ВЛМ" у розмірі 200 грн., що становить 100% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 ,

- заборони державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо частки у статутному капіталі ПП "Фірма ВЛМ" у розмірі 200 грн., що становить 100% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 .

В обгрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що 03 грудня 2010 року ОСОБА_2 було отримано у борг суму у розмірі 5 375 доларів , які він зобов"язувався повернути в строк до 03.06.2011 р. 06.11.2010 р. ОСОБА_2 було отримано в борг суму у розмірі 10750 доларів США, які він зобов"язувався повернути в строк до 06.05.2011 р. 02.10.2011 р. ОСОБА_2 було отримано в борг суму у розмірі 5000 доларів США, який він зобов"язувався повернути в строк до 01.01.2012 р. 24.11.2012 р. ОСОБА_2 було отримано у борг суму у розмірі 93 000 доларів США, які він зобов"язувався повернути в строк до 24.11.2014 р. Взяті на себе зобов"язання відповідач не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість. Протягом останніх років заявник звертався до ОСОБА_2 з вимогою повернути грошов кошти, отримані ним у борг, однак відповідач ніяких дій для погашення заборгованості не робив. З урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьої процентів річних від простроченої суми, борг становить 4 083 575,51 грн. Відповідач є власником та директором ПП "Фірма ВЛМ". ОСОБА_2 після звернення ОСОБА_1 до поліції почав вживати активні дії щодо продажу належного йому нерухомого майна, зокрема квартири АДРЕСА_1 , розмістивши оголошення в мережі інтернет.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вбачається, що між сторонами у справі виник спір про стягнення заборгованості за договорами позики.

Звертаючись з заявою позивач у заяві про забезпечення позову вказує про те, що відповідач ОСОБА_2 після звернення ОСОБА_1 до поліції почав вживати активні дії щодо продажу належного йому нерухомого майна, зокрема квартири АДРЕСА_1 , розмістивши оголошення в мережі інтернет.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогами майнового характеру та визначив ціну позову в розмірі 4 083 575,51 грн., що є значною сумою, а тому суд погоджується з доводами позивача про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу ОСОБА_2 на праві власності нерухоме майно з метою забезпечення належного виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

При цьому, відповідач не обмежеий в праві користування нерухомим майном, а обмежений лише в праві відчуження нерухомого майна на час розгляду спору судом.

В іншій частині заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки ПП "Фірма ВЛМ" не залучена до участі у даній справі.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грут" про стягнення заборгованості за договорами позики - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на пілдставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 19.12.2006 р., виданого Управлінням житлово-комунального господарства.

Стягувач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк пред"явлення до виконання - три роки.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя