
Справа №443/979/20
Провадження №2-з/443/2/20
УХВАЛА
про забезпечення позову
07 серпня 2020 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
встановив:
Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
накладення арешту на все нерухоме майно, належне ОСОБА_3 ;
накладення арешту на розрахункові рахунки, що містяться в банках, відкритих на ім`я Фермерського господарства Цана Романа Мироновича;
накладення арешту та заборони розпоряджатися всім рухомим майном Фермерського господарства ОСОБА_3 та сільськогосподарською технікою, що за ним зареєстрована.
В обґрунтування заяви покликається на те, що обставини неповернення відповідачем ОСОБА_3 отриманих за розпискою від ОСОБА_1 матеріальних цінностей на суму 1500000 грн по даний час, маючи при цьому таку фінансову можливість, що свідчить про ухилення відповідача від взятих на себе перед позивачем зобов`язань в подальшому, та дає підстави припустити здійснення відповідачем відчуження свого майна третім особам з метою недопущення звернення стягнення на таке, що утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Вивчивши викладені представником позивача у заяві аргументи, а також додані до неї документи суд доходить такого висновку.
Згідно з вимогами частини 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З аналізу доданих до заяви документів вбачається, що ОСОБА_3 отримав у ОСОБА_1 у 2017-2018 роках на розвиток фермерського господарства матеріальні цінності на суму 1500000 грн, які зобов`язувався повернути до 31.12.2019, про що надав відповідну розписку (а.с.5). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.08.2020 ОСОБА_3 на праві постійного користування належать земельні ділянки та на праві приватної власності будинок в АДРЕСА_1 (а.с.7-8). Крім цього, до заяви додані витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2020 (а.с.6) та інформація ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.01.2020 (а.с.9), які підтверджують державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства ОСОБА_3 (ФГ Цана Р.М., ідентифікаційний код юридичної особи 22351579) і те, що за цією юридичною особою зареєстровані транспортні засоби.
Суд зауважує, що норма пункту 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України надає суду право вжити захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать (або підлягають передачі або сплаті) виключно відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Із заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви вбачається, що відповідачем у справі зазначено фізичну особу ОСОБА_3 . Крім цього, з доданої до цієї заяви копії розписки видно, що кошти ОСОБА_3 отримав у ОСОБА_1 як фізична особа і цільове призначення цих коштів зазначене «на розвиток фермерського господарства», при цьому у розписці не конкретизовано на розвиток якого саме фермерського господарства отримано матеріальні цінності.
Заявник, окрім іншого, просить накласти арешт на розрахункові рахунки, що містяться в банках, відкритих на ім`я Фермерського господарства Цана Романа Мироновича, а також накласти арешт та заборонити розпоряджатися всім рухомим майном Фермерського господарства ОСОБА_3 та сільськогосподарською технікою, що за ним зареєстрована. Водночас, як вбачається із вищевказаної заяви Фермерське господарство Цана Романа Мироновича як відповідач не зазначене.
Суд погоджується з аргументами сторони позивача про наявність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому вважає, що заява в частині накладення арешту на будинок в АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_3 , є належним чином обґрунтованою та підставною.
Однак суд зазначає, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні Фермерському господарству Цана Романа Мироновича розрахункові рахунки, все рухоме майно та сільськогосподарську техніку, що за ним зареєстрована (заборонивши розпоряджатися цим рухомим майном), з огляду на те, що ФГ Цана Р.М. не є стороною у справі (відповідачем), буде втручанням у право приватної власності юридичної особи ФГ ОСОБА_3 , яке відповідно до положень статей 41 Конституції України та статті 321 ЦК України є непорушним.
Крім цього, беручи до уваги приписи статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику застосування ЄСПЛ цієї норми суд зазначає, що таке втручання не буде законним, оскільки відповідний захід не має певної підстави в національному законодавстві (Пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін протиУкраїни» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06).
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що заяву слід задовольнити частково, вживши захід забезпечення позову у виді накладення арешту на будинок в АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 260, 261 ЦПК України,
постановив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.
Накласти арешт на будинок в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, яке виникло на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , 23.11.2004.
У решті заяви відмовити.
Копію ухвали направити в Жидачівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) до виконання.
Відповідно до вимог статті 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя А.І. Павлів
Судове рішення № 90869580, Жидачівський районний суд Львівської області було прийнято 07.08.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 443/979/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: