Ухвала суду № 90868732, 07.08.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6506/20 2-а/335/235/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора з паркування Запорізької міської ради Департаменту правового забезпечення «Служби інспекторів з паркування» Соловйова Дмитра Михайловича про визнання дій незаконними та загрозливими, визнання повідомлення протиправним та скасування його, та притягнення до відповідальності за порушення постанови КМК про карантин,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора з паркування Запорізької міської ради Департаменту правового забезпечення «Служби інспекторів з паркування» Соловйова Д.М. про визнання дій незаконними та загрозливими, визнання повідомлення протиправним та скасування його, та притягнення до відповідальності за порушення постанови КМК про карантин.

Вивчивши матеріали позову суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач з посиланням на ч. 4 ст. 288 КУпАП зазначає, що він звільнений від сплати державного мита.

Проте, відповідно до позиції викладеної в постанові від 18.03.2020 року по справі № 543/775/17 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові вважає за необхідне відступити від висновку Верховного суду України викладеного в постанові від 13.12.2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

На підставі викладеного за вимогу про скасування повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) від 31.07.2020 року, позивач має сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 цього закону, визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 102,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач заявляє три позовні вимоги, за кожну з яких йому слід сплатити судовий збір та подати до суду оригінали квитанцій про його сплату.

Позивачу за звернення до суду із даним позовом за заявленими вимогами належало сплатити судовий збір в загальному розмірі 2 102,00 грн. а саме за 1 вимогу 840,80 грн., 2 вимогу 420,40 грн., 3 вимогу 840,80 грн.)

Як вбачається із адміністративного позову, позивач не надав доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від його сплати. При цьому відсутні посилання на норми закону, які б передбачали можливість звільнення, та документи, які б засвідчували пільги щодо сплати судового збору.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 2 102,000 грн. та надати суду докази спдати судового збору.

Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами:

Вказану суму судового збору слід сплачувати за такими реквізитами:

Отримувач: УК у м. Запоріжжі/Вознесенівс/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 38025409

Номер рахунку (IBAN): UA238999980313141206000008007

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір

(Державна судова адміністрація України, 050).

Крім того, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем в позовній заяві не зазначено такого підтвердження.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові-для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем в позові не зазначено його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти. Не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - відповідача.

Частинами 1, 2 ст. 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (частини перша, друга, третя і п`ята статті 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 3 ст. 122 КУпАП, інспектори патрульної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені Національної поліції.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 3 ст. 122 КУпАП. Така правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16-а.

Позивачем в позовній заяві вказано відповідачем інспектора з паркування Запорізької міської ради Департаменту правового забезпечення «Служби інспекторів з паркування» Соловйова Д.М.

З огляду на викладене, судом роз`яснюється право позивача визначитись з належним відповідачем та вказати передбачені п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України дані про нього.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати дії інспектора з паркування щодо складання повідомлення серії ZP № 2003563 про адміністративне правопорушення від 31.07.2029 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. незаконними, визнати повідомлення серії ZP № 2003563 про адміністративне правопорушення від 31.07.2029 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. протиправним та скасувати його.

Однак, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено повідомлення серії ZP № 2003563 від 31.07.2020 року, що підлягає уточненню.

Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом не надав документів, щодо підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку свого місця проживання (перебування, знаходження), зокрема паспорт громадянина України, та не надав копії картки фізичної особи - платника податків, на підтвердження ідентифікаційного коду вказаного в позовній заяві.

Згідно частини 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як встановлено судом, до позовної заяви не долучено копії позовної заяви для відповідача та копій всіх документів, та електронний доказ, що додані до позову.

Позивач в додатках позовної заяви зазначає про докази про направлення копії позову відповідачу та долучає докази направлення, а саме опис вкладення до цінного листа.

Однак суд звертає увагу позивача, на те, що нормою КАС України чітко передбачено обов`язок виключно суб`єкта владних повноважень при поданні позову додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, а позивач в даній справі фізична особа а не суб`єкт владних повноважень, тому позивачу слід надати копію позовної заяви з додатками до неї для відповідача.

Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави не сплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. У разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачу.

На підставі вищевикладеного позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора з паркування Запорізької міської ради Департаменту правового забезпечення «Служби інспекторів з паркування» Соловйова Дмитра Михайловича про визнання дій незаконними та загрозливими, визнання повідомлення протиправним та скасування його, та притягнення до відповідальності за порушення постанови КМК про карантин - залишити без руху.

Зобов`язати позивача протягом десяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, що наведені в описовій частині такої.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню.

Суддя В.О. Макаров