Ухвала суду № 90868695, 07.08.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2595/19

Провадження № 1-кп/645/260/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.,

За участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.,

За участю прокурорів - Осадчої Л.О., Іванюх О.О.

Адвоката - Уманського Р.В.

Обвинуваченої - ОСОБА_1 .

Представник потерпілого - Степанец О.Б.

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що сторона обвинувачення вважає, що встановлені під час досудового розслідування обставини, в тому числі той факт, що обвинувачена вчинила декілька правопорушень та може продовжити протиправну діяльність, що є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, тому продовження стосовно обвинуваченої найбільш суворого запобіжного заходу є обґрунтованим.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - Уманський Р.В.проти задоволення клопотання прокурора заперечував, зазначивши, що прокурором не надано доказів щодо обґрунтованості ризиків. Крім того вказав, що клопотання прокурора є безпідставними, прокурором не наведено нових аргументів тримання її під вартою, ОСОБА_1 дуже хвора, стан її погіршився та вона потребує лікування, в зв*язку з чим просив змінити обраний запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачена в судовому засіданні проти клопотання не заперечувала, підтримала думку захисника та вказала, що в умовах СІЗО їй не надається належне лікування, усі її скарги залишаються без відповіді, обстеження не проводяться. Також підтримала клопотання захисника про зміну обраного запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Представник потерпілого - Степанец О.Б. просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Представники потерпілих ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ТОВ «Сільпо-Фуд» до судового засідання не з*явилися, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надали заяву про проведення підготовчого та судового засідання за її відсутності.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_1 обрано у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 22 серпня 2020 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд, вислухавши учасників процесу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, вирішуючи питання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідківта вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій, оскільки ОСОБА_1 , згідно обвинувального акту, скоїв неодноразово повторні кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, а саме скоїла вісім корисливих кримінальних правопорушень за які передбачено покарання у вигляді до 6 років позбавлення волі та вказане підтверджується поясненнями обвинуваченої в судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження, що у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам.

Сторона захисту у своїх запереченнях не надала достатніх доводів для суду для скасування запобіжного заходу та нових доказів, які перешкоджають або унеможливлюють перебування обвинуваченої під вартою.

Посилання обвинуваченої на погіршення стану здоров*я є на даний час предметом перевірки. Так Фрунзенським районним судом м. Харкова 22.01.2020, 28.07.2020 було направлено запити Завідувачу медичної частини № 27філії Центру охорони здоров*я Державної кримінально- виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях Солодкій Т.В. стосовно отримання інформаці щодо стану здоров*я ОСОБА_1 .

З огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій, приймаючи до уваги, що ризики, які були підставою для обрання останній запобіжного заходу, на теперішній час не зникли та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , крім того враховуючи, що у кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, так і потерпілих, суд приходить до висновку про продовження застосованого обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів та відмові у задоволенні клопотання адвоката Уманського Р.В. про зміну обраного запобіжного заходу.

В зв`язку з викладеним, суд, вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

Таким чином, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів до 5 жовтня 2020 року.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

В задоволенні клопотання адвоката Уманського Р.В. про зміну запобіжного заходу - відмовити

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 5 жовтня 2020 року.

В судовому розгляд по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України оголосити перерву до 2 вересня 2020 на 11 год. 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченою в той же термін з моменту вручення їй копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Е.Є. Сілантьєва