Рішення № 90868285, 30.07.2020, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/679/20

Номер провадження №2/318/372/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2020 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: судді Васильченка В.В.; секретар Александрова А.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України Проц А.В. звернувся до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що 22.06.2014 року о 01 год. 15 хв. трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 у с. Дніпровка Кам`янсько-Дніпровського району в стані алкогольного сп`яніння, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, які знаходились у прямому причинному зв`язку з ДТП. Потерпілому ОСОБА_2 були спричиненні згідно висновку судово-медичної експертизи № 153 від 18.07.2014 року тяжкі тілесні ушкодження від яких останній помер. Вироком Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 20.11.2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, на момент якої ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ № 1961-IV) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Потерпіла особа ОСОБА_3 повідомила позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому всі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 «ЗУ № 1961-IV», зокрема потерпіла особа подала заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі. Загальний розмір відшкодування складає 14 646,00 грн. (витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника відповідно до п. 27.2 ст. 27 «ЗУ № 1961-IV»). Представник МТСБУ просить стягнути з відповідача в порядку регресу 14 646,00 грн. та сплачений при поданні позовної заяви судовий збір.

Ухвалою суду від 05.05.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

В матеріалах справи міститься заява Моторного (транспортного) страхового бюро України про розгляд справи у їх відсутність, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення не заперечують.

Відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.11.2014 року вироком Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Вироком суду встановлено, що 22.06.2014 року о 01 год. 15 хв. трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 у с. Дніпровка Кам`янсько-Дніпровського району в стані алкогольного сп`яніння, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, які знаходились у прямому причинному зв`язку з ДТП. Потерпілому ОСОБА_2 були спричиненні згідно висновку судово-медичної експертизи № 153 від 18.07.2014 року тяжкі тілесні ушкодження від яких останній помер. (а.с.5-6).

На виконання вимог ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності співвласників наземних транспортних засобів», потерпіла особа ОСОБА_3 повідомила позивача про подію, про що свідчить письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду із зазначенням інформації щодо її учасників та взаєморозрахунків (а.с.7,8).

02.03.2017 року представник потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про виплату страхового відшкодування, що підтверджується копією заяви від 02.03.2017 року за № 39964 (а.с. 17).

Згідно довідки № 1 від 22.05.2017 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України загальний розмір шкоди складає 14646,00 грн. (витрати на поховання) (а.с.19).

У зв`язку з чим, наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України № 4734 від 30.05.2017 року зобов`язано фінансове управління сплатити на рахунок зазначений представником потерпілого в заяві від 02.03.2017 року за № 39964 вищевказану грошову суму, за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно платіжного доручення № 4734рв від 31.05.217 року, платником МТСБУ перераховано отримувачу ПАТ «ВТБ АНК» на рахунок НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 14646,00 грн. (а.с.21).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп.39.2.1 п.39.2 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом. Підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 вказаного Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її завдання транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Сторонами підтверджено, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 в порушення вимог п.21.1 ст. 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не була застрахована.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

В даному випадку шкода внаслідок дорожньо-транспорної пригоди полягає у витратах на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника потерпілого ОСОБА_2 , якому були спричиненні згідно висновку судово-медичної експертизи № 153 від 18.07.2014 року тяжкі тілесні ушкодження від яких останній помер, в розмірі 14646,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, заперечень та відзиву до суду не надав, тоді як позивачем здійснено відшкодування на користь потерпілої особи ОСОБА_3 за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, у зв`язку з чим виникло право регресу.

Відповідно до п.38.2, п.38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, до яких відповідач не належить. Такі ж положення закріплені у статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як роз`яснено в п.26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 Цивільного кодексу України.

Надані позивачем докази свідчать про наявність у позивача права вимагати від відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу в заявленій позивачем сумі.

На підставі наведеного, вважаючи доведеним факт сплати позивачем страхового відшкодування у зазначеному в позові розмірі та наявність у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати позивача по оплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. 4, 13, 76, 141, 263, 265, 273,354 ЦПК України, -

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (юридична адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; адреса для листування: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 19-Б, оф. 9, ІВАN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131) завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 14 646 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 00 коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. в рахунок сплаченого судового збору, а всього 16 748 (шістнадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого КМУ з Метою запобігання поширенню COVID-19 (п. 3 розділу ХХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України).

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Васильченко