Вирок № 90867289, 10.08.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2622/20

Провадження №1-кп/639/339/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Макарова В.О.,

за участю секретарів - Єрьоміна А.О., Харамана Д.І.,

прокурорів - Макарова О.Г., Варвянського М.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220500000495 від 23.03.2020 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пісочин Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 10.04.2017 р. Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року від призначеного за вказаним вироком покарання звільнено за закінченням іспитового строку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.03.2020 р. приблизно о 17 год. 20 хв. знаходився в торгівельному залі супермаркету ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м. Харків, пров. Розторгуївський, 2.

Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення будь-якого майна з торгівельного залу супермаркету ТОВ «АТБ-маркет».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спочатку підійшов до стелажів з товаром та, оцінивши ситуацію, що склалася, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто, як на його думку, із сторонніх осіб і співробітників супермаркету не спостерігав, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого діяння, шляхом вільного доступу, таємно заволодів однією пляшкою лікеру «Beherovka» original 38, ємністю 0,5 л, вартістю 246 грн. 85 коп., та пляшкою горілки «Green Day» 40% ємністю 0,7 л, вартістю 123 грн. 05 коп., які сховав у внутрішню кишеню вдягненої на ньому куртки.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном, належним ТОВ «АТБ-Маркет».

Після цього, ОСОБА_1 , звернувши на свою користь зазначені товари, бажаючи довести злочинний задум до кінця, почав здійснювати їх переміщення від місця заволодіння повз касову зону у напрямку до виходу за межі торгівельного залу супермаркету ТОВ «АТБ-маркет», з тим, щоб в подальшому розпорядитися ними на власний розсуд.

Однак ОСОБА_1 , вважаючи виконаними усі необхідні дії для доведення до кінця задуманого ним протиправного діяння, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, не зміг закінчити злочин з причин, що не залежали від його волі, так як його протиправні дії під час переміщення товару були припинені охоронцями супермаркету ТОВ «АТБ-маркет» безпосередньо при виході із торгівельного залу.

Через деякий час в ході огляду місця події слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області 22.03.2020 р. у період з 17 год 59 хв. до 18 год. 30 хв. було вилучено у ОСОБА_1 виявлений вищезазначений товар, який був призначений для продажу, загальною вартістю 369 грн. 90 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/660СЕ-20 від 26.03.2020 р.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що скоїв його за встановлених судом обставин. Обвинувачений не оспорював обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. При цьому ОСОБА_1 висловив жаль щодо скоєного та піддав свої дії критичній оцінці. Разом з тим, ОСОБА_1 надав суду копію ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2020 р., якою його звільнено від призначеного за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2017 року покарання за закінченням іспитового строку, та просив надати цьому належну правову оцінку. Просив призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію висловив також і прокурор.

Представник потерпілої особи неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду обвинувального акту, до суду не прибув, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, з урахуванням позицій обвинуваченого та прокурора, судом прийнято рішення про розгляд кримінального провадження за відсутності представника потерпілої особи.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу, а також стосовно судових витрат та речових доказів.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Суд зазначає, що оскільки злочин ОСОБА_1 було вчинено 22.03.2020 р., обвинувачений мав не зняту та непогашену судимість за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2017 р., яким його засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України, а тому в даному випадку наявна ознака повторності.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він судимий 10.04.2017 р. Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року від призначеного за вказаним вироком покарання звільнений за закінченням іспитового строку, офіційно не працює, неодружений, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а також принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним нетяжким злочином, відношення обвинуваченого до скоєного, особу винного, його вік, стан здоров`я, обставину, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому суд дійшов висновку, що досягнення мети покарання щодо ОСОБА_1 в цілому на теперішній час можливе лише шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України (з врахуванням положень ч. 3 ст. 68, ст. 69-1 КК України), оскільки вчинення нового злочину ОСОБА_1 при наявності незнятої та не погашеної судимості за злочин проти власності свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, а тому суд вважає, що обвинувачений підлягає ізоляції від суспільства.

В той же час, суд бере до уваги наявність ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2020 р., якою ОСОБА_1 звільнено від призначеного за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2017 року покарання за закінченням іспитового строку. Вказана ухвала набрала законної сили, питання про її перегляд на час розгляду справи не вирішено та навіть не ініційовано, тому суд позбавлений можливості призначити остаточне покарання за сукупністю вироків.

Разом з тим, суд вважає недоцільним застосування в такому випадку до ОСОБА_1 і положень ст. 75 КК України, оскільки таке звільнення вже застосовувалося до нього раніше, та останній вчинив новий злочин фактично під час іспитового строку, хоча і був звільнений від призначеного покарання у зв`язку з його закінченням. Не є можливим і застосування ст. 69 КК України через не встановлення декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального-правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування ОСОБА_1 покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання.

До набрання вироком законної сили обрати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, поклавши на нього наступні обов`язки:

не залишати з 18-00 год. до 09-00 год. наступного дня місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

здати на зберігання до органів ДМС за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи,

не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.

Після набрання вироком суду законної сили затримати ОСОБА_1 та через ДУ «Харківський слідчий ізолятор» направити його до місць відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведені у кримінальному провадженні експертні дослідження в розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки, з перерахуванням зазначених коштів на р/р Харківського НДЕКЦ МВС України (код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/м.Хар Слобідськи/24060300 п/рахунок UA298999970313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ): 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП).

Речові докази: пляшку лікеру «Beherovka» original 38, ємністю 0,5 л, пляшку горілки «Green Day» 40% ємністю 0,7 л - вважати такими, що повернуті законному власнику ТОВ «АТБ-маркет», диск CD-R - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя В.О. Макаров