Ухвала суду № 90866513, 07.08.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6232/20

Провадження № 1-кс/234/5679/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області - Лутай А.М.

при секретарі - Пагуліч Д.Г.

за участю: прокурора - Малишева Д.О.

захисника - адвоката Ковальова Є.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Донецькій області майора поліції Губаревої Є.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020050390001041 від 11.04.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.м.т. Новодонецьке, м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, одруженого, має неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до вимог ст. 89 КК України,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУНП в Донецькій області підполковник поліції Губарева Є.В. 06.08.2020 року звернулася до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання мотивує тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050390001041 від 11.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження 29.07.2020 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 187 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбої), поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, за наступних обставин:

Досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці січня 2020 року, ОСОБА_2 більш точна дата слідством не встановлена, з корисливих мотивів, з метою здійснення злочинів корисної спрямованості: крадіжок, грабежів, нападів на окремих громадян вирішив організувати та очолити стійку, організовану групу, діяльність якої полягала у здійсненні дій, спрямованих на досягнення злочинного результату у вигляді викрадення чужого майна та звернення майна на свою користь, в тому числі шляхом застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я осіб, які зазнавали нападу, які мають у розпорядженні великі суми готівки, чи створення загрози застосування такого насильства.

З цією метою, ОСОБА_2 розробив злочинний план, відповідно до якого до складу стійкої організованої групи як виконавці повинні були увійти він особисто та знайомі йому особи, які бажали покращити своє матеріальне становище, володіли навичками бойових мистецтв, а також за своїми моральними якостями могли йому підкорятись, виконувати поставлені завдання та вказівки з вчинення злочинів корисної спрямованості, в тому числі розбійних нападів.

В цей же час, ОСОБА_2 довів розроблений ним план злочинної діяльності до відома своїх знайомих ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та запропонував прийняти активну участь у його реалізації, зацікавивши можливістю швидкого збагачення.

Ознайомившись зі злочинним планом, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , схвалили його, визнали лідерство ОСОБА_2 і надали згоду на участь в організованій стійкій групі як виконавці.

Плануючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_2 підшукав та визначив об`єкт вчинення першого злочину - ОСОБА_6 , якого знав особисто та який мешкав неподалік, будинок якого часто відвідувала його матір ОСОБА_7 , у зв`язку з чим йому було відомо, що ОСОБА_6 займався підприємницькою діяльністю пов`язаною з тваринництвом та реалізацією продуктів тваринництва на ринка міста Краматорська Донецької області та у останнього є велика сума готівкових грошових коштів, інше цінне майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном яке належить ОСОБА_6 , в тому числі шляхом застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через нежиле подвір`я будинку АДРЕСА_2 , шляхом перелізання через паркан, проникли на територію будинку АДРЕСА_3 після чого з застосуванням металевої фомки віджали пластикове вікно спальні та проникли до вищезазначеного будинку.

В цей момент з приміщення іншої спальної кімнати вийшов ОСОБА_6 котрий спав у сусідній кімнаті, та прокинувся від шуму в середині будинку, де в залі побачив ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проникли до його житла.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_6 розуміє протиправний характер ї дій, та маючи злочинний намір спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 напав на ОСОБА_6 та наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого останній втратив рівновагу та впав до долу. Після цього, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали наносити множені удари в різні частини тіла ОСОБА_6 та погрожувати вбивством, з метою придушення волі протистояти останнього. При цьому, з метою приховати від потерпілого свої обличчя, нападники стали вкривати ОСОБА_6 з головою подушкою та простирадлом, які знаходились в цій же кімнаті.

Подавивши тим самим волю ОСОБА_6 до супротиву, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно, з єдиним злочинним наміром у складі організованої групи з ОСОБА_2 і ОСОБА_8 , шляхом нападу, поєднаного з проникненням у житло, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу заволоділи майном у особливо великих розмірах, заволоділи майном, яке належить ОСОБА_6 на загальну суму 2 454 268, 12 грн та майном, яке належить ОСОБА_6 на загальну суму 323 102,60 грн.

Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними доказами:

-протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , та фототаблицею до нього, що містять повну фіксацію всієї слідової інформації на місці події;

-протоколами допиту потерпілого ОСОБА_6 , під час яких останній пояснив всі обставини скоєного відносно нього злочину та надав повний перелік викраденого під час розбійного нападу майна, яке належить на праві приватної власності йому та його братові ОСОБА_6 ;

-протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_6 , під час якого останній на місці вказав обставини скоєного нападу, місце проникнення та розташування нападників, механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень, а також місце зберігання майна;

-протоколами допиту потерпілого ОСОБА_6 , під час яких останній пояснив, що в день нападу біля двору, в якому мешкає ОСОБА_2 , бачив машину останнього, яка була припаркована в незвичному положенні;

-протоколами оглядів транспортних засобів: ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , «Skoda A5" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 та «Nissan Murano» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_11 , в ході яких були вилучені речові докази по вказаному кримінальному провадженню та встановлено місце перебування підозрюваних осіб;

-протоколом огляду місця події, в ході якого на ділянці місцевості біля гаражів в м. Родинське, Донецької області оглянутий автомобіль ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_4 , в ході якого вилучені речові докази по вказаному кримінальному провадженню, а саме викрадені ювелірні вироби;

-протоколами пред`явлення предметів для впізнання, в ході яких потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_6 впізнані ювелірні вироби, якими нападники заволоділи під час розбійного нападу, та які згодом були вилучені в автомобілі ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_4 ;

-висновками судово-медичних експертиз № 313 від 26.05.2020 та № 331 від 30.06.2020, згідно яких потерпілому ОСОБА_6 під час нападу завдані тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості;

-протоколом тимчасового доступу до інформації ПрАТ «ВФ Україна»;

-відповідями на доручення слідчого;

-а також рештою матеріалів кримінального провадження у своїй сукупності.

Слідчий вказує, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених пунктами 1 - 3 частини першої статті 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 184 ч.1 п.4 КПК України, під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілого.

Про існування зазначених ризиків, відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні (покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна), у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан його здоров`я, спроби переховування після вчинення злочину.

З приводу ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, то на думку сторони обвинувачення існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке згідно чинного законодавства передбачає позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі покинути територію України чи виїхати на тимчасово непідконтрольну владі України територію Донецької, Луганської областей, або на окуповану територію Автономної республіки Крим.

З приводу ризику впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, то досудовим розслідуванням здобуто докази того, що безпосередньо розбійний напад на потерпілого супроводжувався застосуванням насильства по відношенню до нього, що охоплювалось єдиним спільним умислом усіх підозрюваних. На підставі наведеного, підозрюваний може впливати на потерпілого, з метою змусити його змінити показання, відмовитися давати показання та співпрацювати зі слідством для уникнення ним кримінальної відповідальності. Так, в своїх показах потерпілий ОСОБА_6 , прямо зазначив, що він після скоєного на нього правопорушення, під час якого застосовано було насилля небезпечне для життя та здоров`я, погроз про позбавлення його життя під час нападу, з урахуванням того, що він в ході досудового слідства впізнав нападників, та прямо на них вказав, реально побоюється помсти та незаконного впливу на нього з боку підозрюваних осіб.

Щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то досудовим розслідуванням станом на день складання даного клопотання не віднайдені у повному обсязі всі речові докази, не долучені всі висновки експертів, не допитані всі свідки у справі, а тому перебуваючи на свободі підозрюваний як особисто, так і доручаючи іншим особам може знищити вказані речі, встановлення місцезнаходження яких продовжується стороною обвинувачення та які у разі їх відшукання будуть визнані речовими доказами, а також здійснити вплив на потерпілого, експертів.

Крім того, враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює та немає стабільного джерела доходів, наявний також ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення, в тому числі іншого розбійного нападу.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

Ураховуючи викладене, а також те, що кримінальне правопорушення, яке ставиться у підозру пов`язане із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, його безпосереднім застосуванням, що охоплювалось єдиним умислом усіх підозрюваних, є вагомі підстави вважати, що зі сторони підозрюваного можуть вчинятися дії, направлені на перешкоджання кримінальному провадженню, а тому слідчий просить не визначати розмір застави.

Відомостей, які б вказували про неможливість перебування підозрюваного в місцях тримання, зокрема, за станом здоров`я не здобуто, а тому заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Ковальов Є.О. в судовому засіданні просили при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави для того, щоб підозрюваний мав можливість доводити свою невинуватість перебуваючи на волі. Також зазначили, що протягом досудового розслідування, яке триває вже три місяці, підозрюваний не переховувався від органів досудового розслідування, на потерпілого жодним чином не впливав.

Слідчий суддя вислухавши сторони кримінального провадження, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню зважаючи на таке.

У відповідності до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, а саме, в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбої), поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою.

29.07.2020 року ОСОБА_1 вручене письмове повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Санкція ч.4 ст.187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, а тому, у відповідності до ст.183 КПК України, до ОСОБА_1 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч.1-4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», у справі «Феррарі-Браво проти Італії») наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена слідчим та прокурором у судовому засіданні сукупністю належних та допустимих доказів, зібраних у кримінальному провадженні, та досліджених у судовому засіданні.

Також, слідчий суддя вважає, що зазначений слідчим у клопотанні перелік ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на потерпілого, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є обґрунтованим та підтверджується долученими до клопотання доказами.

Про існування зазначених ризиків, відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні (покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна), у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан його здоров`я.

Підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке згідно чинного законодавства передбачає позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі покинути територію України чи виїхати на тимчасово непідконтрольну владі України територію Донецької, Луганської областей, або на окуповану територію Автономної республіки Крим.

Досудовим розслідуванням здобуто докази того, що безпосередньо розбійний напад на потерпілого супроводжувався застосуванням насильства по відношенню до нього, що охоплювалось єдиним спільним умислом усіх підозрюваних. На підставі наведеного, підозрюваний може впливати на потерпілого, з метою змусити його змінити показання, відмовитися давати показання та співпрацювати зі слідством для уникнення ним кримінальної відповідальності.

Досудовим розслідуванням станом на день складання даного клопотання не віднайдені у повному обсязі всі речові докази, не долучені всі висновки експертів, не допитані всі свідки у справі, а тому перебуваючи на свободі підозрюваний як особисто, так і доручаючи іншим особам може знищити вказані речі, встановлення місцезнаходження яких продовжується стороною обвинувачення та які у разі їх відшукання будуть визнані речовими доказами, а також здійснити вплив на потерпілого, експертів.

Крім того, враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює та немає стабільного джерела доходів, наявний також ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення, в тому числі іншого розбійного нападу.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, відсутність постійного джерела доходів, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно з частиною 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового стану, розміру завданої шкоди, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає можливим визначити ОСОБА_1 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160,00 грн.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Донецькій області майора поліції Губаревої Є.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» в межах строку досудового росзілдування, а саме - з 07 серпня 2020 року до 15 вересня 2020 року включно.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 15 вересня 2020 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168 160,00 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду,

-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого прокурора, або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в арештний дім ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 07.08.2020.

Слідчий суддяА. М. Лутай