Постанова № 90866099, 06.08.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1521/20

Провадження № 3/545/473/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2020 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Шелудяков Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області стосовно про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості про особу невідомі та ініціатором складення протоколу не надані, за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №401463 від 14.06.2020 року, ОСОБА_1 14.06.2020 року о 16 год. 55 хв., будучи особою, яка повторно, протягом року, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області біля будинку за адресою: вул. Фрунзе, 69, керував транспортним засобом квадроциклом Shark 200 НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, що, на думку ініціатора складення протоколу, є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та показав, що керував транспортним засобом квадроциклом Shark 200 не по дорозі, а по узбіччю дороги. Після його зупинки працівниками поліції він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, але хотів дочекатись свого адвоката та стверджував, що поліцейський час від часу то вмикав, то вимикав грудну камеру та склалось таке враження, що поліцейський сподівався почути саме ту відповідь, яка необхідна для складання протоколу.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,. адвокат Шеховцова О.І. надала письмові пояснення, в яких зазначила, що ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя у ОСОБА_1 виявлено не було, а отже підстави для проходження освідування відсутні. Також було зазначено, що працівниками поліції було порушено порядок огляду, який викладений у ст. 266 КУпАП, а саме поліцейські не забезпечили, а ні адвоката, а ні провели огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Поліцейськими не було додано жодних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 є винним та те, що останній відмовився пройти освідування, а також не додано доказів, чому була зупинка даного транспортного засобу. Окрім цього, адвокат Шеховцова О.І. звертала увагу, що поліцейськими не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом при виявлені ознак сп`яніння, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с.28).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , 14.06.2020 року він був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно його товариша ОСОБА_1 та хотів наголосити на тому, що під час складання протоколу патрульний поліцейський декілька разів запитував ОСОБА_1 , чи бажає останній пройти освідування на вживання алкоголю, при цьому то вмикаючи камеру то вимикаючи камеру, на що ОСОБА_1 відповів, що він бажає пройти освідування разом зі своїм адвокатом, якому він зателефонував та вже чекає на його приїзд, так як, не знає правових нюансів та бажає мати правовий захист. Також зазначив, що поліцейський кожного разу, запитуючи ОСОБА_1 чи згоден він пройти освідування, здавалось, не був задоволений такою відповіддю та склалось враження, що поліцейський сподівався почути і зафіксувати саме відмову ОСОБА_1 від проходження освідування. Також, зазначив, що відмови від проходження освідування від ОСОБА_1 не було та особа, яка склала протокол, не забезпечив можливість присутності адвоката, оскільки останній прибув на місце вчинення адміністративного правопорушення вже після того, як поліцією було складено протокол. Також зазначив, що того ж дня він та ОСОБА_1 весь день провели разом та не вживали спиртні напої (а.с.25).

Аналогічні пояснення надав в письмових поясненнях свідок ОСОБА_3 , знайомий ОСОБА_1 (а.с.26).

05.08.2020 року до суду надійшло письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , згідно яких 14.06.2020 року він був зупинений інспектором поліції, щоб бути свідком того, що затриманий ОСОБА_1 відмовляється від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння. Зазначив, що на уточнююче запитання інспектора поліції, в його присутності, ОСОБА_1 ствердженої відповіді не надав, у зв`язку з чим поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що в такому разі буде вважатись, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.27).

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів , лікарем закладу охорони здоров`я . У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно до п.2 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженої КМУ від 17.12.2008 року, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою - п`ятою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку. Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов`язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним (у тому числі міжрегіональним) органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори. Для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції.

Згідно до статті 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, тобто доводи ОСОБА_1 про те, що патрульні поліцейські повинні були дочекатись адвоката є безпідставними, оскільки органи внутрішніх справ (Національної поліції) тільки складають протоколи про адміністративні правопорушення передбачені за ст. 130 КУпАП. Права ОСОБА_1 жодним чином під час складання протоколу порушені не були, так як поліцейські виконували вимоги закону.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Незважаючи на не визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №401463 від 14.06.2020 року, відеозаписом, письмовими поясненнями свідків, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.06.2020 року, відповідно до якого огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився (а.с.4).

Доводи ОСОБА_1 , про те, що він не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння спростовується відеозаписом доданим до матеріалів справи, відповідно до якого ОСОБА_1 неодноразово запитували, чи бажає він пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній відповідав, що він не бажає розмовляти з патрульними поліцейськими, таким чином ігноруючи їхні питання, вказував, що він чекає на оперативну групу.

Щодо доводів адвоката Шеховцової О.І., яка вказує, що поліцейські порушили порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вважаю, що вимоги закону в тому числі Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не позбавляє водія, який вважає, що він не перебуває у стані алкогольного сп`яніння самостійно звернутися до лікаря закладу охорони здоров`я для спростування інформації щодо стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 зобов`язався доставити транспортний засіб на майданчик тимчасового тримання власним евакуатором за особистий рахунок, свідчить про відсторонення останнього від права керування транспортним засобом, так як останній перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 11.02.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.5).

Таким чином в діях ОСОБА_1 мають місце ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне, протягом року, керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність особи не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення слід врахувати характер вчиненого правопорушення, його тяжкість, особу порушника, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність особи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово за період з 2016 по 2020 рік порушував Правила дорожнього руху, за що притягувався до адміністративної відповідальності.

Зокрема, 03.11.2016 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 24000 грн. (не сплачено) та позбавлення права керування транспортними засобами; 24.10.2017 року – притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 510 грн. (не сплачено), 07.11.2017 року – притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 10200 грн. (не сплачено) та позбавлення права керування транспортними засобами; 10.12.2019 року – за ч. 4 ст. 126 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 510 грн. (не сплачено); 11.02.2020 року – за ч. 1 ст. 130 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 10200 грн. (не сплачено); 14.06.2020 року – за ч. 4 ст. 126 КУпАП України.

Тобто в поведінці ОСОБА_1 прослідковується постійне порушення правил дорожнього руху, що тягне за собою ймовірну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, а тому до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ч. ч. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений на 2020 рік у розмірі 2102,00 грн.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283-290 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн., на користь держави: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги або внесено подання прокурором в цей же строк.

Суддя Л.В. Шелудяков