Ухвала суду № 90864371, 07.08.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3816/20

Провадження №1-кп/522/1222/20

УХВАЛА

07 серпня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

прокурора Петрової Г.В.,

захисника Казарян І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020161500000267 від 10.02.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Березняки Хорольського району Полтавської області, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації та без постійного місця мешкання на території м. Одеси, раніше судимого:

- 14.09.2012 року Хорольським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 06.06.2017 року за відбуттям строку покарання;

- 08.08.2017 року Лубенським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020161500000267 від 10.02.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд, незалежно від наявності клопотань учасників судового розгляду, зобов`язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу 60 денного строку.

У судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, у якому зазначив, що вважав за потрібне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечували проти продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики, вказані прокурором, не обґрунтовані, проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст. 17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_1 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати та спотворити речі і документи, які мають істотне значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення, переховуватися від суду та чинити тиск на свідків та потерпілого, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 194, 197, 205, 291, 314-317, 331, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Петрової Г.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком 60 (шістдесят) діб, а саме до05.10.2020 року включно.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 07.08.2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Л.С. Єршова